Ознайомлення з основами військової мобілізації

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ВІЙСЬКОВОЇ ПІДГОТОВКИ

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ТАКТИКИ

Тема № 13. „ОСНОВИ ВІЙСЬКОВОЇ МОБІЛІЗАЦІЇ”.

м. Миколаїв

Навчально-виховна  мета:

1. Розкрити  основи  військової  мобілізації.

2. Формувати  навички  самостійного глибокого  вивчення матеріалу.

3. Виховувати  впевненість  у спроможності  Збройних  Сил України

                            швидко відмобілізуватись  та  забезпечити  надійний  захист країни.

   Учбові  питання:

1.   Види  мобілізації. Організація та   порядок  повідомлення про мобілізацію військовослужбовців.

2.   Порядок  та  принципи  комплектування  підрозділів  особовим  складом  і  технікою.  Склад  і  призначання  організаційного  ядра.

3.   Організація  бойового  злагодження  підрозділів, частин.

   Час :  2   години

  Місце:  клас  тактичної  підготовки     

   Метод: лекція

  Література: - бойовий  статут  сухопутних  військ ,  частини  1,2,3;

                         - настанова  з  мобілізації  ЗСУ

                         - наказ  Міністра  Оборони  України  № 055

                         - Закон України про  загальний  військовий  обов’язок  і  військову службу

ВСТУП

 Головний  обов¢язок  Збройних  Сил  України перед  народом - надійно   захищати  державу,  бути  у  постійній  бойовій  готовності,  що  гарантує  негайну  відсіч  будь-якому  агресору.

Згідно  з  військовою  доктриною  України  Збройні  Сили  у  мирний  час  утримуються  у  кількості  необхідної  достатності  для  виконання цієї задачі.  Але з  початком  великомасштабної  агресії  (а  її  імовірність  відкидати  ні  в  якому  разі  не  можна)  виникає  необхідність  значно  збільшити  чисельний  склад  військ,  швидко поповнити  їх  різноманітною  технікою  народного  господарства.  Від  того,   як  у особий  період  швидко,   організовано  та  якісно  будуть  укомплектовані  частини  та  підрозділи,  залежить  незалежність  держави,  саме  її  існування.

Процес  постачання  людських  ресурсів  запасу  і  техніки  народного  господарства  у  Збройні   Сили  називається  мобілізацією.

Під  мобілізацією в  загальнодержавному    масштабі  розуміється    заздалегідь  спланований  і  всебічно  забезпечений  процес  планомірного  переведення  Збройних  Сил  України, Прикордонних  військ,  Міністерства  внутрішніх  справ,  Служби  безпеки,  Цивільної  оборони  та  інших  державних  організацій  та  установ  з  мирного  на  воєнний  стан  для  вирішення  завдань,  викликаних  потребами  війни.  

У  цій  лекції  ми  розглянемо  основи  військової мобілізації,  порядок  призову  мобілізаційних  ресурсів  у  Збройні Сили  України  та  порядок  комплектування  військових  частин  і  підрозділів  особовим  складом  запасу  та технікою  народного  господарства. Для  майбутніх  офіцерів  запасу  знання  цього  матеріалу   має  дуже  велике  значення.

ПИТАННЯ  №  1 : Види  мобілізації.  Організація  та  порядок  повідомлення про мобілізацію військовослужбовців.

               Збройні сили  України  у  мирний  час  утримуються  у  суворо обмеженому  складі.  У  разі  загрози  або  несподіваного  нападу  агресора  на  нашу  державу  Збройні   Сили   України  переводяться  на  воєнний   стан  з  розгортанням  до   повного  бойового  і   численного  складу.

Мобілізація  Збройних  сил  є  найважливішою   складовою  частиною  переведення   військ  на  воєнний стан.   Вона  полягає  у  плановому,  заздалегідь   підготовленому  розгортанні  військ  на   організаційно-штатну структуру  воєнного  часу, їх  доукомплектовані  у  встановлені строки  особовим  складом,  дозабезпечені  озброєнням, технікою  та  іншими  матеріальними  засобами  за  рахунок  накопичення  в  мирний  час  всіх  видів  ресурсів,   або  тих  що  надходять  з  народного  господарства.

             Мобілізація  оголошується  Президентом України. Призов  до Збройних Сил військовозобов’язаних  та  постачання  техніки з народного господарства  проводиться  за наказом  Міністра  оборони  України на підставі  Указу  Президента.

            Мобілізація може бути   загальною, частковою  або  цільовою .

            Загальна мобілізація  охоплює  всі  Збройні сили  і проводиться  на  всій  території  держави.

           При  частковій  мобілізації  відмобілізується  частина  Збройних   сил  на  визначеному  театрі  воєнних  дій,  регіоні  країни.

           Залежно  від  умов  обстановки  мобілізація  Збройних  сил   може  бути відкритою,  прихованою  та  цільовою.

·  Відкрита  мобілізація  проводиться,  як  правило,  при  несподіваному  розгортанні  війни  агресором,  або  при прямій  загрозі  його нападу. Рішення про проведення відкритої мобілізації оголошується негайно через засоби масової інформації.

·  Прихована  мобілізація  проводиться  під виглядом  звичайних  заходів  оперативної  та  мобілізаційної  підготовки  військ  (без  розголошення  дійсної  мети  заходів,  які  проводяться).Рішення про проведення прихованої мобілізації доводиться по закритим каналах до керівників центральних та місцевих органів державної влади у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

·  Цільова  мобілізація  може  проводиться   у  зв’язку  зі  стихійним  лихом,  чи  великими  промисловими  аваріями,  катастрофами. Вона  завжди  буде частковою  і  буде  проводитись  особливим  розпорядженням.(приклад-ліквідація  наслідків  аварії  на Чорнобильській  АС).

 Успішне  проведення  мобілізації  досягається:

1.  всебічною та  ретельною  розробкою  в  мирний  час  планів  відмобілізування  та  приведення  частин  у  бойову  готовність,  узгодженням  строків  виконання  мобілізаційних  заходів  з  планами приведення  військ  у  бойову  готовність, створенням  бази  мобілізаційного  розгортання  та  всіх  умов,  що  забезпечують  автономне  розгортання  кожної  частини.

2.  практичною  розробкою  та  постійним  удосконаленням  переведення  військ  з  мирного  на  воєнний  стан,  як  у  плановому  порядку  так  і  шляхом  розпоряджень,  у  пунктах  постійної  дислокації,  у   районі  зосередження, ретельною  підготовкою  військ  до  відмобілізування  у  будь  яку  пору  року.

3.    завчасним  обладнанням  районів  зосередження  в  інженерному  відношенні,  забезпеченням  засобами  зв’язку,  організацією  надійного  прикриття  та  охорони,  підтримкою  маршрутів  виходу  в   указані   райони  у  стані,  придатному для  проїзду.

4.   чіткою  організацією  виведення  особового  складу,  виводу  озброєння  і  техніки  та  запасів  матеріальних   засобів  з пунктів  постійної  дислокації  у  райони  зосередження (відмобілізування)  надійністю  їх  укриття,  охорони  та  маскування.

5.  високим ступенем  укомплектованості  частин  і  підрозділів  особовим  складом  та забезпеченням  їх  озброєнням ,  технікою  та  іншими  матеріальними  засобами  за  штатами  і  нормами  воєнного  часу,  правильною  організацією  зберігання  та  ешелонування  запасів  матеріальних засобів,  механізацією  вантажно-розвантажувальних  робіт  і  утриманням  озброєння  та  техніки  в  постійній  бойовій  готовності  до  бойового  застосування;