Ознайомлення з основами військової мобілізації, страница 2

6.  знанням  командирами  і  начальниками  всіх  рівнів  приписного  складу та  постійною  турботою  про його військову   підготовку ,  завчасним  накопиченням  військово-навчених ресурсів  у  районах комплектування  військ;

7.  стійко діючою  системою  оповіщення,  збору,  призову,  поставки людських  і  транспортних  ресурсів  у  встановлені  строки,  організацією  їх  швидкого  прийому  та  введення  в  стрій  і  проведення  цілеспрямованого  бойового  злагодження  частин   в  штатній   організації  воєнного  часу;

8.  організацією  стійкого  і  безперервного  управління мобілізаційним   розгортанням  військ,  високою  надійністю  та  мобільністю  завчасно  створеної  системи  підготовлених  пунктів  управління  (ПУ)  з  вузлами  зв’язку,  впровадженням  в  роботу  штабів   ефективних  методів управління  військами  (силами)  з  широким  застосуванням  засобів  автоматизації  та  обчислювальної техніки;

9.  всебічно  продуманою  та  організованою  системою  мобілізаційної  підготовки  і  постійною  готовністю  особового  складу  до  вмілого  виконання  функціональних  обов’язків  у  мобілізаційний  період;

10.надійно  забезпеченим  захистом  мобілізаційних  ресурсів  від  зброї масового  ураження,  системою  організації  робот  збірних  пунктів  військових  комісаріатів  і  пунктів  прийому  мобілізаційних  ресурсів  в  умовах  радіаційного ,  хімічного,  бактеріологічного  зараження  та  в  умовах   дій   диверсійно-розвідувальних  груп  противника;

11.цілеспрямованою  та  безперервною  виховною  роботою  у  військових комісаріатах  та  військах,   що  забезпечує  своєчасне  та  якісне  виконання  мобілізаційних  заходів,  рішень  командирів  і  планів  приведення  військ  в  бойову  готовність;

12.високими  морально-психологічними  якостями  особового  складу,  його  організованістю  та  дисциплінованістю;

13.підтримкою  постійної  та  тісної  взаємодії  між  частинами,  військовими  комісаріатами,  начальниками  гарнізонів,  місцевими  органами  влади, Національною  гвардією  України,  Службою  Безпеки  України, Міністерством  Внутрішніх  справ,  штабами  Цивільної  оборони.

              Порядок  мобілізаційного  розгортання  частин,  строки  їх  готовності   та  база формування  визначається  схемою  мобілізаційного  розгортання  військ.

              Мобілізаційне  розгортання  частин  може  бути  проведено  коли:

·  військова  частина  зберігає  організацію  і  найменування,  але  переходить  у  стан  воєнного  часу;

·  військова  частина  змінює  свою  організацію  і  розгортається  у  з¢єднання  (частину)  чи  розподіляється  на  ряд  самостійних  частин;

·  військова  частина  формується  заново  за  штатом  воєнного  часу.

               Відмобілізування  проводиться  у  пунктах  постійної  дислокації   (ППД),  у  районах  бойового  чергування,  на  позиціях,  полігонах,  учбових  центрах ,  або  районах  зосередження  (відмобілізування).

             Частини,  що  формуються  заново,  відмобілізуються  у  районах  зосередження  (відмобілізування)  частин,  на  які  покладено  їх  формування.

             Місце  знаходження  районів  зосередження  (відмобілізування)  доводиться  до  всього  офіцерського  складу  частин.  До  комплектуючих  військкоматів  доводиться  тільки  місце  розгортання  (знаходження)  пунктів  зустрічі  частин.

             Пункти  зустрічі  призначаються  поза  межами  району  зосередження  для  зустрічі  приписного  складу  і  направлення його  на  пункти  прийому  особового  складу.

           Початком  відмобілізування  частин ,  призову  військкоматами  мобілізаційних  ресурсів  є  одержання  сигналу  про  приведення  їх  до  відповідних  ступенів  бойової  готовності  чи  розпорядження  про  мобілізацію.

           При  плануванні  мобілізаційних  заходів  та  строків  їх  виконання  розрахунок  ведеться  від  часу  «Ч»,  тобто  з  моменту  отримання   сигналу  військовою  частиною  або  військовим  комісаріатом  на  приведення  у  відповідні  ступені  бойової  готовності.

          Від  часу  «Ч»  у  годинковому  обчисленні  відраховується  мінімально  необхідний  час  на  підйом  військ  за  бойовою  тривогою,  виведення  їх  в  райони  зосередження,  призов   та  направлення  у  військові  частини  військовозобов’язаних,  постачання  техніки народного  господарства  та  на  виконання  інших  робіт  по  відмобілізуванню  і  приведенню  військових  частин  у  бойову готовність,  виконання  яких  реально  забезпечується  у  межах  72  годин.  Виконання  всіх  наступних  заходів  планується  по  дням  мобілізації,  починаючи  з  четвертого  дня  (М4).

                                     ОПОВІЩЕННЯ  ПРО  МОБІЛІЗАЦІЮ

             Оповіщення  про  мобілізацію  організується  з  метою  доведення  до  органів  управління,  військ,   військових  комісаріатів,  всього  населення  країни  Указу  Президента  про  мобілізацію, а  до  штабів  військ  наказів,   сигналів  про  приведення  їх  у  повну бойову  готовність.  Для  цього  створюється  єдина  система  оповіщення.  Вона  повинна  забезпечувати  надійність  і  своєчасність  доведення   сигналів  і  розпоряджень  за  всяких  умов.

                Надійність  і  своєчасність  оповіщення  забезпечується:

·  детально  розробленим  планом  оповіщення;

·  своєчасною підготовкою  і застосуванням  всіх  технічних  засобів  та  створенням  спеціальної  радіомережі  та  каналів  оповіщення;

·  організацією  обхідних  і  резервних  напрямків  (каналів)  зв’язку;