Класифікація способів виготовлення відливків

1. Класифікація способів виготовлення відливків.

Способи виготовлення виливків класифікують: за кількістю заливань розплавів у ливарну форму (разові та багаторазові); за конструкцією ливарних форм (рознімні та нерознімні): за матеріалом, з якого виготовляють форми (піщано-глиняні, піщані, земля­ні, графітові, керамічні, металеві, шамотно-цегляні тощо); за тиском, під яким перебуває рідкий метал у формі (атмосферний, низький, високий, вакуум); за способом подавання розтоплених стопів у форми (вільне лиття, вакуумне лиття, лиття за допомогою вібрації, ультразвуку, електромагнітних полів тощо).

Таблиця 1. Характеристика способів виготовлення виливків

На практиці застосовують також комбіновані способи, тому спосіб виготовлення виливка одночасно належить до різних класифікаційних груп. У літературі можна зустріти поділ спосо­бів виготовлення виливків на звичайні, тобто поширені, та спе­ціальні, що мають конкретне (обмежене) застосування. Спеціаль­ні способи дають змогу виготовляти виливки вищої якості, точно­сті розмірів, складності форми або зі спеціальних туготопких стопів тощо. Така класифікація способів виготовлення виливків є умовною та тимчасовою.

Коротку характеристику способів виготовлення виливків на­ведено в табл.1.

Перед вивченням різних способів виготовлення виливків треба відзначити, що їхнє розповсюдження визначається насамперед техніко-економічною доцільністю виготовлення заготованок. Як пока­зує практика, часто вибір дорожчої, але якіснішої заготованки за рахунок зменшення обсягу її подальшого оброблення забезпечує нижчу вартість виробу. Тому в процесі добору способу виготов­лення заготованки потрібний детальний та всебічний аналіз усіх альтернативних варіантів.

Нижче розглянемо основні способи виготовлення виливків і коротку характеристику технологічних процесів, їх структури, на­лежне спорядження, а також аналіз основних переваг і недоліків способів і сфери їх розповсюдження. Сфера розповсюдження спо­собу виготовлення виливків визначається переліком матеріалів, з яких можна виготовляти виливки, їх масою та розмірами, склад­ністю форми, точністю розмірів, якістю поверхонь, щільністю ма­теріалу, типом чи обсягом виробництва, умовами та безпекою праці тощо.

Різновиди ливарних форм, що використовуються для виготовлення литих заготованок у сучасному машинобудуванні, зображено на рис.1, а порівняльна характеристика основних способів  лиття наведена в табл.2, де цифрами позначено умовну оцінку окремих показників технологічного процесу виготовлення загото-ванок та їх якості. Найвища оцінка - 1, найнижча - 5.

Таблиця 2 – Умовна оцінка показників ТП та якості виливків для основних способів лиття.

             Рисунок 1 – Види ливарних форм і способи лиття.

              Лиття в одноразові та напівсталі форми.

              Лиття у піщано-глиняні форми.

             Лиття у піщано-глиняні форми рис. 2 – найбільш універсальний та розповсюджений спосіб виготовлення заготованок. Він вико-

              Рисунок 2 – Піщано-глиняна форма для виготовлення виливка втулки:

               1,2 – частини форми; 3 – шишка; 4 – випор; 5 – стояк із заливальною чашею; 6 – жужелевловлювач; 7 – ливник.

ристовується в одиничному, серійному й навіть у масовому виробництві. Литтям у земляні форми звичайно виготовляють ве­ликі та середньогабаритні заготованки простої та складної форм в одиничному та дрібносерійному виробництві.