Класифікація способів виготовлення відливків, страница 4

         Рисунок 4 – Схема машини для лиття під тиском з гарячою камерою стискання:

1-  статку вальний поршень; 2 – рідкий метал; 3 – виштовхувачі; 4,5 - частини форми; 6 – корпус з електронагрівачем.

             Як основне устаткування для лиття під тиском використовують компресорні та поршневі машини з холодною (рис.3) чи гарячою    (рис. 4) камерами стискання, розташованими горизонтально чи вертикально, з продуктивністю до 200 ... 400 виливків за годину. На компресорних машинах продуктивність значно вища і становить 3500 виливків за годину. Машини з гарячою камерою, що перебуває безпосередньо в рідкому металі, використовують для матеріалів з температурою топлення до 500 ºС. Машини з холодною камерою, що розміщена за межами рідкого металу, придатні для більш туготопких матеріалів. Тиск у формі підтримується до моменту повної кристалізації виливка.

        У машинах з холодною камерою поршень контактує з гарячим

металом короткочасно, а це дає змогу використовувати вищі робочі тиски (100 ... 300 МПа), ніж для машин з гарячою камерою (20 МПа). Для підвищення продуктивності машин та їхньої стійкості використовують водяне охолодження прес-форм.

        Основні частини прес-форм, які контактують з рідким металом, виготовляють з високолегованих сталей, з шорсткістю робочих поверхонь 0,32 ... 1,25 мкм за параметром Ra.

        Для конструювання прес-форм використовують уніфікацію, наприклад, універсальні форм-пакети, нормалізовані деталі, вузли, блоки, спеціальні форм-пакети, універсальні блок-форми, що дає змогу використовувати їх в умовах масового, серійного та дрібносерійного виробництва, а також у гнучких виробничих системах. Щоб уникнути пригоряння та підвищення стійкості прес-форм, використовують мастила з парафіну, моторної олії, графіту, церезину, воску, трихлоретилену тощо.

        Прес-форми для лиття виливків із металів з високими температурами топлення (леговані сталі) виготовляють із спечених матеріалів на основі молібдену та вольфраму.

        На сучасних машинах для лиття під високим тиском автоматизовані операції обдування та змащування форми, дозування та заливання металу у форму, виштовхування виливків з форми та їх транспортування, а також очищення виливка від ливникової системи та підтримування належної температури форми під час кристалізації виливка. Пневматичні дозатори забезпечують високу чистоту металу, мінімальне зниження його температури та високу точність маси. Для зменшення шпаристості виливків і збільшення їх міцності в процесі заливання форми застосовують вакуумування порожнини форми, а у разі виготовлення виливків зі сталей передбачають ливники збільшеного перетину та спеціальні вентиляційні канали від найтонших частин виливка.

        2. Контроль якості заготованок.

         Загальні положення.

        Якість виробу – це сукупність властивостей, що зумовлюють його здатність задовольняти потреби відповідно до призначення.

        Важливими показниками якості виробу є: експлуатаційні (визначають технічний його рівень, надійність та інші характеристики)№; виробничо-технологічні (характеризують технологічність його конструкції); економічні (інформують про вартість його виготовлення, експлуатації та ремонту).

        Підвищення якості виробу дає змогу відповідно зменшувати витрати праці та використання матеріальних й енергетичних ресурсів. В умовах сучасного виробництва контроль якості виробів став невід’ємною функцією системи забезпечення якості продукції.

        Сучасна система технологічного підготовлення виробництва передбачає операції контролю заготованок, вихідних матеріалів, виконання ТП, стану та якості устаткування, спорядження та інструментів.

        Основні завдання служб контролю – забезпечувати якість вихідних матеріалів і заготованок, що надходять у виробництво; встановлювати відповідність режимів і послідовність виконання технологічних операцій до передбачених у технічній документації; визначати рівень якості виготовлених заготованок відповідно до технічних вимог стандартів, креслень; знаходити причини і здійснювати заходи щодо уникнення бракованої продукції; визначати шляхи підвищення якості заготованок.

        У зв’язку з поширенням автоматизації виробництва, особливо гнучких автоматизованих виробничих систем, контролю якості заготованок приділяють значну увагу.

         Якість заготованок.

        Якість заготованок визначається фізико-механічними властивостями конструкційного матеріалу, з якого вони виготовлені; його станом, точністю форми та розмірів поверхонь заготованки; взаємним розташуванням поверхонь, станом поверхневих шарів і шорсткістю поверхонь заготованки.

        Вимоги до якості заготованки записують у робоче креслення. Технічні вимоги до якості заданого типу заготованок (виливки, кованки тощо) встановлені державними стандартами і можуть бути записані у робоче креслення як умовні та скорочені вимоги відповідно до чинних стандартів.

        Таким чином процеси контролю якості заготованок можуть складатися з перевірки фізико-механічних властивостей, хімічного складу матеріалу, що зумовлює виконання металографічних, хімічних, механічних, магнітних та інших випробувань; перевірки геометричних форм, точності розмірів поверхонь, їх взаємного розташування та шорсткості.