Для забезпечення гідних умов існування людини, покращення її добробуту і рівня життя, необхідною умовою постає створення науково обґрунтованої концепції соціально–економічного розвитку регіону. Така концепція повинна включати в себе цілісну систему загальних положень, спрямованих на комплексний розвиток даної території шляхом з’ясування стратегічних напрямків діяльності всіх галузей економіки на тривалий період з ретельним врахуванням суттєвих рис і об’єктивних можливостей регіону.
Особливу увагу слід звернути на формування в межах даної концепції програми життєзабезпечення населення. В загальному руслі розвитку економічних зв‘язків суттєво змінилась роль регіонів у формуванні пропорцій і структури відтворювальних процесів, спостерігається тенденція децентралізації територій. Успіх задекларованої Україною направленості на досягнення європейського рівня життя і стійких темпів економічного зростання залежить, перш за все, від розвитку її регіонів. Йдеться про концептуальні основи регіональної економічної політики, а саме:
· Активне сприяння з боку держави демократичному самоврядуванню і управлінню кожним конкретним регіоном, яке будується на конституційних засадах та принципах верховенства законів;
· Поглиблення та удосконалення регіонального поділу праці, створення конкурентоспроможних господарських структур, які б відповідали природним геополітичним умовам регіону і критеріям оцінки сучасного комплексного розвитку та сприяли б насиченості місцевого ринку товарами і послугами;
· Ефективне використання місцевих ресурсів з широким застосуванням енерго– та ресурсозберігаючих, екологічно чистих технологій, що призведе до високих кінцевих результатів і забезпечить гідний рівень життя населення;
· Налагодження міжрегіональних зв‘язків у межах єдиного національного ринку з одного боку, а з іншого – входження на взаємовигідних умовах до міждержавних і міжрегіональних структур.
Сучасне економічне становище України, її регіонів і міст, як і багатьох інших країн і регіонів миру, залишається нестійким і непередбаченим. Незначний економічний ріст в одні періодів часу переміняється застоєм і економічною рецесією в інші періоди. Помилковими виявилися спрощені утопічні подання як про «саморегулюючій» ринковій економіці, так і про «ідеально» плановому господарстві. У реальному житті держав, регіонів і міст більше ефективними виявилися зовсім інші подання й концепції. Реальна державна, регіональна й муніципальна політика у всіх країнах миру завжди була більше прагматичною, чим спрощені економічні теорії. Як правило, ця політика орієнтувалася не на абстрактні схеми «ринкової» або «планової» економіки, а на одержання максимально можливої величини доходів, прибутків і всіляких реальних благ у державних, регіональних і міських бюджетах, а також у бухгалтерських балансах підприємств, організацій і установ. Державі, регіонам, містам і всьому суспільству завжди були потрібні реальні доходи й блага, а не «благі побажання».
На наш погляд, у цей час мовлення повинна іти не про ідеальний ринковій або планової економіці, а про ефективної інтегральний економіці змішаного типу. Неефективна, кризова економіка, як ринкова, так і планова, не потрібні ні державі, ні регіонам, ні суспільству. У цей час, як і в період до рецесії, замість формування нової ефективної інтегральної економіки змішаного типу тривають наївні спроби створення «ідеальної» економіки. Цього разу не «ідеального» планового господарства, а якоїсь «саморегульованої» економіки. Але, як показав чергову економічну кризу 2008– 2010 року, ніякий «саморегульованої» ринкової економіки немає. Економіка будь-якої держави, регіону й міста має потребу в регулюванні.
Для регулювання економіки доцільно використовувати економічні й соціальні індикатори ефективності. Такі індикатори грають величезну роль в економічному й соціальному житті високорозвинених країн миру. Щоб у цьому переконатися, досить переглянути провідні економічні газети й журнали цих країн: наприклад, британську газету «Фінансові часи» (Financial Times), німецьку «Франкфуртскую загальну газету» (Frankfurter Allgemeine Zeitung), американську «Газету Уолл-Стрита» (The Wall Street Journal), лондонський журнал «економіст» (The Economist) і багато хто інші.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.