Економічно обгрунтовані тарифи на підприємствах ЖКГ. Розглянуто нормативно-методичні основи ціноутворення в житлово-комунальному господарстві, страница 5

2- відповідальність держави за проведену тарифну політику. Тієї факт, що система розподілу комунальних послуг являє собою природну локальну монополію, а питання здоров'я й благополуччя населення тісно пов'язані з функціонуванням систем життєзабезпечення міст, підкреслює відповідальність завдання по ціновому регулюванню діяльності ПМ.

3-  відповідальність споживача за повну й своєчасну сплату житлово-комунальних послуг. При переході до ринкових відносин у ЖКГ нова система сплати послуг зачіпає інтереси практично кожної родини й вимагає певної психологічної перебудови й подолання сформованих стереотипних уявлень про переваги безкоштовного житла й дешевих комунальних послуг.

Поки ж, цивільно-правові механізми відповідальності й правові методи захисту споживачів характеризуються своєю нерозвиненістю.

Результати проведеного дослідження показали, що існуюче законодавство України в галузі житлово-комунального обслуговування в ряді випадків не дотримується, порушуються основні права громадян на одержання комунальних послуг (Закон України «Про захист прав споживачів»). Споживач не може реально впливати на обсяг й якість житлово-комунальних послуг. У цьому зв'язку, для проживаючих у державному житловому фонді - у договір соціального наймання, а для проживаючих у приватному - у договір з обслуговуючими підприємствами й організаціями необхідно включити такі пункти, як «Якість надаваних послуг» (з повною розшифровкою встановлених стандартів у даній сфері) і «Відповідальність постачальника послуги у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань».

У США, наприклад, при встановленні тарифів обговорюються всі аспекти якості (стандарту) надання послуги - тобто того, що споживач вправі вимагати, сплативши за товар за встановленою ціною. Тому правила (умови) обслуговування, а за великим рахунком - типовий договір на надання послуг комунальним підприємством, вводиться регулюючою комісією США.

Не менш значним є принцип рівноправності споживачів при сплаті житлово-комунальних послуг. У цей година сплата послуг провадиться на основі диференціації тарифу по групах споживачів. Численні пільги, що зберігаються, для населення, сільськогосподарських виробників приводять до невиправданого зростання тарифів для інших категорій (насамперед промисловості), погіршуючи їхні показники в конкурентній боротьбі, і, що приводити до збільшення цін на   товари цих підприємств. По підрахункам це збільшення в цінах    становить від 12 до 80%.

Навпаки, великий споживач винний (хоча б мати можливість) платити менше. Адже  при збільшенні обсягів споживання питомі витрати постачальника знижуються, йому потрібно менша кількість устаткування, менша кількість персоналу на виробництво одиниці послуги.

До того ж, при існуючій диференціації тарифу по групах споживачів не дотримується законодавство по державному регулюванню, у якому, зокрема, говоритися про ті, що при встановленні для окремих споживачів пільгових тарифів не допускається підвищення їх для інших. У цьому ж законодавстві однією йз цілей державного регулювання названа позначка захисту економічних інтересів споживачів від підвищення тарифів, а споживач (відповідно до цього ж закону) це фізична і юридична особа. Отже, промислові підприємства, які ставляться до юридичних осіб, мають законне право оплачувати житлово-комунальні послуги на тієї ж підставі, що й інші споживачі.

Принцип структурованості тарифу виражається в тім, що визначення вартості ЖКП повинне відбуватися на всіх етапах їхнього виробництва й поставки споживачам.

Тариф на ту або іншу ЖКП формується як сукупність регульованих і ринкових цін організацій, задіяних у наданні послуги. Наприклад, тариф на опалення, у загальному випадку може складатися з:

- ринкової ціни керування процесом опалення житлового будинку (планування робіт, укладання договорів, контроль за їхнім виконанням);

- регульованої ціни виробника тепла;