Захворювання вегетативної нервової системи. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), страница 4

Лікування хворих з гіпоталамічними синдромами слід починати з впливу на етіологічний фактор, захворювання. Велике значення мають також патогенетична і симптоматична терапія. При вегетативно-судинній формі застосовують β й α-адреноблокатори, циклодол, белоїд, беласпон, при ожирінні призначають дієту, лікувальну гімнастику, замісну терапію статевими гормонами, при наявності ознак міастенії — антихолінестеразні препарати. Хворим з усіма формами гіпоталамічного синдрому показані вітаміни, препарати, які покращують обмінні процеси в мозку, і засоби, що активізують кровообіг у судинах мозку.

5. ВІБРАЦІЙНА ХВОРОБА

Вібраційна хвороба — професійне захворювання, яке розвивається внаслідок дії на організм вібрації. Спостерігається у робітників, чия праця пов'язана із застосуванням пневматичних та електричних інструментів, які обертаються, відбійних молотків тощо.

Вібрація спричинює ушкодження рецепторів кистей або стоп. Ранніми симптомами захворювання є вегетативно-судинні порушення. Виникає минуще відчуття повзання мурашок, оніміння пальців, вони біліють, стають холодними. Потім з'являються біль, слабість кистей або стоп, яка поширюється в напрямі проксимальних відділів кінцівок. Симптоми вібраційної хвороби, які спочатку спостерігаються тільки під час роботи, потім можуть стати стійками. До болю приєднуються об'єктивні порушення чутливості: спочатку гіперестезія, потім гіпестезія в дистальних відділах кінцівок. Може знижуватися пульсація на периферичних артеріях. Таким чином, вібраційна хвороба відповідає вегетативне-сенсорному поліневриту.

У пізніх стадіях захворювання патологічний процес поширюється на центральну нервову систему, зокрема на гіпоталамічну ділянку, що клінічно виявляється генералізованими вегетативно-судинними розладами з пароксизмами і астено-невротичним синдромом.

Лікування передбачає тимчасове або постійне усунення від роботи з вібруючими механізмами у разі появи перших ознак хвороби, застосування фізіотерапії (діатермія шийних симпатичних вузлів, ультрафіолетове опромінення бічних і задньої ділянок шиї, гальванізація верхніх або нижніх кінцівок, двокамерні ванни, дарсонвалізація, масаж), лікарських засобів—гангліоблокаторів, вітамінів (аскорбінової кислоти, тіаміну, рибофлавіну та ін.). Рекомендується санаторно-курортне лікування (Сочі, Мацеста, П'ятигорськ).

Для профілактики вібраційної хвороби рекомендується користуватися під час роботи рукавицями, віброгасниками, після роботи — приймати теплі ванни для рук, душ (з температурою води 35—39 °С). Належить не рідше одного разу на рік робити профілактичні огляди робітників підприємств, пов'язаних з віброобладнанням, вібраційними приладами або інструментами. Велике значення має також технічне удосконалювання вібраційних приладів для зменшення впливу їх на організм.


ВИВОДИ

1.  Вегетативно-судинна дистонія — стан, який характеризується порушенням нормальної діяльності вегетативної нервової системи у зв'язку зі зміною тонусу її симпатичного і парасимпатичного відділів. При вегетативно-судинних розладах переважає тонус одного з відділів вегетативної нервової системи. Для сцмпатикотонії характерні блідість і сухість шкіри, холодні кінцівки, блиск очей, легкий екзофтальм, білий дермографізм, схильність до тахікардії й тахіпное, підвищення артеріального тиску, запор, відчуття тривоги, поганий сон. Для ваготонії характерні волога шкіра, загальний гіпергідроз і гіперсалівація, яскравий, червоний дермографізм, артеріальна гіпотензія, брадикардія, дихальна аритмія, схильність до зомління, надмірна маса тіла. Зазначені симптоми більш чи менш постійні, але виражені різною мірою і відрізняються лабільністю показників. Періодично виникають кризи (пароксизми). При симпатико-адреналових кризах виникає біль у грудній клітці й голові, частішають скорочення серця, підвищується артеріальний тиск, розширюються зіниці, з'являються почуття тривоги, страху. Подібні приступи закінчуються поліурією — виділенням великої кількості світлої сечі. Парасимпатичні (вагоінсулярні) кризи характеризуються нудогою, запамороченням, зниженням артеріального тиску, утрудненням дихання, екстрасистолією.