Для купірування симпатико-адреналових вегетативно-судинних кризів застосовують анаприлін по 0,04 г всередину, піроксан по 1 мл 1 % розчину підшкірне, пентамін по 1 мл 5 % розчину або ганглерон по. 2 мл 1,5 % розчину внутрішньом'язово; вагоінсулярних кризів —амізил або цнклодол по 2 мг всередину; мішаних кризів—гангліоблокатори, белоїд, белатамінал. Застосовують також антигістамінні препарати-—димедрол, супрастин, тавегіл; внутрішньом'язово вводять седуксен або реланіум по 2 мл 0,5 % розчнну.
Доглядаючи за хворими з вегетативно-судинними кризами, слід враховувати, що перебіг їх має звичайно несприятливе емоційне забарвлення. Тому потрібне уважне, співчутливе ставлення до хворих, що разом з медикаментозною терапією дає позитивний ефект.
2. МІГРЕНЬ
Мігренню називають приступоподібний біль в одній половині голови (гемікранія). Захворювання спадкове. Тип передавання — аутосомно-домінантний. Частіше хворіють жінки. Патогенез мігрені зумовлений зміною тонусу судин мозку і мозкових оболонок. Вважають, що в першій фазі мігрені відбувається спазм, у другій — розширення судин, у третій —набряк стінок судин і оточуючих їх тканин, у четвертій — зворотний розвиток зазначених змін.
Клінічне мігрень характеризується приступами болю, який локалізується з одного боку — в лобно-висково-очній ділянці. Приступам головного болю нерідко передують провісники у вигляді пригніченого настрою, апатії, зниження працездатності. На початку приступу може спостерігатися мігренозна аура, зумовлена подразненням кори великого мозку, здебільшого її зорової ділянки. Вона виявляється іскрами, миготінням, випадінням половини поля зору, парастезіями у пальцях рук. Під час приступу настає загальна гіперестезія, хворі тяжко переносять світло, шум, інші зовнішні подразники. Головний біль супроводжується блюванням, яке приносить полегшення. Приступ минає, якщо хворому вдається заснути.
Вияви мігрені у хворих починаються звичайно в дитячому віці, посилюються в пубертатному періоді й досягають максимуму в 40 років. Простежується зв'язок мігрені з функціями ендокринної системи. Приступи в жінок виникають у період менструацій і припиняються під час вагітності.
Крім простої мігрені існує асоційована, при якій спостерігаються вогнищеві неврологічні симптоми. Здебільшого це порушення зору -— скотоми, геміанопсія (офтальмічна, або очна, форма мігрені). Трапляються також офтальмоплегічна, геміплегічва і вестибулярна форми мігрені.
Лікування спрямоване на ліквідацію приступів мігрені і запобігання їм. Для купірування їх застосовують анальгін або амідопірин та препарати з групи алкалоїдів маткових ріжків (ерготамін, ригетамін). їхню дію підсилює кофеїн (кофетамін, кофергот). Доцільно також призначати седативні препарати. Між приступами рекомендуються розумний режим, заняття фізичною культурою, загальнозміцнюючі засоби, препарати, які містять ерготамін.
3. АНГІОНЕВРОТИЧНИЙ НАБРЯК (НАБРЯК КВІНКЕ)
Набряк Квінке являє собою обмежений набряк шкіри і підшкірної жирової клітковини, який виникає в осіб, схильних до алергічних реакцій. Він з'являється в ділянці лиця, піднебіння, глотки, кінцівок. Може спостерігатися також набряк мозкових оболонок. Захворювання має форму епізодичних приступів.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.