Захворювання вегетативної нервової системи. Ангіоневротичний набряк (набряк Квінке), страница 3

Лікування набряку Квінке слід починати з усунення алергена та явищ харчової інтоксикації (проносні засоби, салол та інші дезинфікуючі травний канал препарати) . Разом з десенсибілізуючими (димедрол, супрастин, піпольфен, у тяжких випадках кортикостероїди) призначають дегідратаційні засоби (лазикс, магнію сульфат, та ін.). Особливу увагу слід приділяти хворим з набряком гортані, оскільки він може спричинити ядуху, смерть. У цих випадках потрібне негайне внутрішньом'язове або внутрішньовенне введення антигістамінних (по 1 мл 1 % розчину димедролу або інших) і внутрішньовенне або внутрішньом'язово кортикостероїдних препаратів (преднізолон 30 мл або дексаметазон 4 мг).

4. ГІПОТАЛАМІЧНИЙ СИНДРОМ

Гіпоталамічннй синдром — група захворювань, які мають різну етіологію, патогенез, але характеризуються загальною локалізацією патологічного процесу та однаковою симптоматикою. Причиною гіпоталамічного синдрому можуть бути травми, інфекції, інтоксикації, хронічні запальні процеси мозкових оболонок, в ділянці основи і в речовині мозкового стовбура. Залежно від ураження тих чи інших ядер гіпоталамуса розрізняють кілька клінічних форм гіпоталамічного синдрому.

Найбільш поширеною є вегетативно-судинна форма, яка характеризується ознаками вегетативно-судинної дистонії з більш або менш частими пароксизмами, перебіг яких відбувається за симпатико-адреналовим, вагоінсулярним або мішаним тилом.

У дітей і рідше в дорослих спостерігається нейроендокринна форма гіпоталамічного синдрому. Для неї характерні порушення різних видів обміну жирового, водно-сольового, вуглеводного, страждають функції статевих та інших залоз внутрішньої секреції. Найчастіше із симптомів трапляється ожиріння з рівномірним відкладенням жиру, дещо збільшеним на грудях, животі, стегнах.

При синдромі Іценка--Кушінга (гіперадренокортицизм) спостерігається загальна слабість, відкладення жиру в ділянці лиця, шиї, тулуба, порушення статевої функції та росту волосся (гіпертрихоз на лиці в жінок і бідна рослинність у чоловіків), підвищення артеріального тиску.

Адипозогенітальна дистрофія виявляється ожирінням і гіпогеніталізмом.

Ліподистрофія характеризується атрофією підшкірної жирової клітковини у верхній половині тіла при нормальному або надлишковому відкладенні жиру в нижній половині тіла.

Хвороба Симмондса (діенцефально-гіпофізарна кахексія) трапляється звичайно в жінок молодого й середнього віку і виявляється різким Схудненням, зникненням підшкірної жирової клітковини, артеріальною гіпотензією, порушенням сну, появою трофічних порушень (випадання волосся, нігтів, зубів, стоншення кісток), астенізацією та депресією.

Нецукровий діабетхарактеризується поліурією (виділенням великої кількості сечі), яка виникає внаслідок недостатньої секреції антидіуретичного гормону, що виробляється гіпоталамусом. Поліурія супроводжується підвищеною спрагою (полідипсією), хворі випивають за добу 5—25 л. води.

Гіпоталамічний синдром може виявлятися порушенням терморегуляції. Ця форма здебільшого трапляється в дитячому віці і характеризується необгрунтованим підвищенням температури тіла до 37—37,5 °С, а іноді до 39—40 °С.

Нервово-мязова форма гіпоталамічного синдрому нагадує міопатію, характеризується слабістю й гіпотрофією м'язів, які переважають у проксимальних відділах кінцівок. У ряді випадків початкова слабість м'язів поєднується з патологічною втомлюваністю, що характерне для міастенії.