Порівняльна характеристика правового регулювання кредитування в англосаксонській, романо-германській та мусульманській правових сім’ях, страница 7

При цьому, Банк Росії регулює загальний обсяг видаваних їм кредитів відповідно  до  прийнятих  орієнтирів  єдиної державної грошово-кредитної політики. Він може встановлювати одну або кілька  процентних ставок по різних видах операцій або проводити процентну політику без фіксації процентної ставки. Остання являють собою мінімальну ставку, по якій Банк Росії здійснює свої операції.

Франція:

Основними методами грошово-кредитного регулювання економіки Франції з боку ЦБ є:

·  облікові операції;

·  операції на відкритому ринку;

·  зміна норм обов'язкових резервів кредитних установ у центральному банку;

·  контроль за кредитами.

Облікові операції (переоблік) - найстарший метод регулювання. Суть цих операцій зводиться до того, що центральний банк скуповує виставлені кредитними установами цінні папери (в основному векселі), термін платежу по яких ще не наступив, за суму трохи меншу, чим та, що підлягає оплаті по цінних паперах. Різниця в грошових сумах складає прибуток Банк де Франс і називається переобліковою ставкою. Банки ж одержують кредити під свої власні зобов'язання.

Операції на відкритому ринку полягають у придбанні або продажу центральним банком цінних паперів, що приводить до необхідного регулювання сальдо рахунки банків у Банк де Франс.

Метод зміни норм обов'язкових резервів, які кредитні установи зберігають на безпроцентному рахунку в центральному банку, введений у 1967 році у Франції за прикладом США. За порушення норм обов'язкових резервів кредитні установи зобов'язані виплачувати штраф Банк де Франс.           Викладені вище традиційні методи регулювання у свій час були досить ефективні і відігравали значну роль у механізмі банківської діяльності. Однак у даний час вони трохи відійшли на другий план.

У 1985 році був встановлений новий підхід до системи кредитування, що полягає в контролі за кредитом і, що прийшов на зміну прямого обмеження розмірів банківських кредитів. Це свідчить про перевагу ринкових методів регулювання економіки.

Кредитні установи самі вирішують питання про збільшення або зниження розмірів кредитування. Банк де Франс здійснює лише контрольну функцію.

Список використаноїлітератури:

1.  Денежное обращение и кредит при капитализме / Под ред. Красавиной Л.Н. М.: Финансы и статистика. 1989.

2.  Костюченко О.А. Правовые аспекты банковской деятельности: Пособие по проблемам банковского права. – К. Криниця, 2003 – 320 с.

3.  Котлов Г.Н. Банки в системе финансового капитала современной Англии. М.: МГИМО. 1987.

4.  Купер Дж. Управление и регулирование банков. М.: Финансы и статистика. 1993 г.

5.  Международные валютные и кредитные отношения капиталистических стран / Под ред. Красавиной Л.Н. М.: Финансы и статистика. 1986 г.

6.  Мюллер Х. О банковском надзоре в странах с рыночной ориентацией // Деньги и кредит. 1990. № 3.

7.  Наумова Л.П. Мировая валютная система. К.: Литера плюс. 1995.

8.  Основы законодательства капиталистических стран о банковской системе / Под ред. Залесского В.В. К.: Орфей. 1992 г.

9.  Роде Э. Банки, биржи, валюты современного капитализма. М.: Финансы и статистика. 1987 г.

10. Родин Ю.А. Основные тенденции в развитии кредитной системы Франции. М. 1996 г.

11. Сантиго Джавиер, Фернондо Валбена. Центральный банк Испании и его функции в денежной политике. М.: Инвест Фонд. 1991 г.

12. Тосунян Г.А., Ефимова Л.Г. Опыт правового регулирования деятельности органов управления кредитной системой Франции// Государство и право. 1994.

13. Фишер Дж. Д. Американская банковская система. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ. 1994 г.

14. Федоров Б.Г. Центральные банки и денежно-кредитное регулирование в развитых капиталистических государствах // Деньги и кредит. 1990. № 4.