Порівняльна характеристика правового регулювання кредитування в англосаксонській, романо-германській та мусульманській правових сім’ях, страница 3

Банк Англії має монопольне право на випуск банкнот на території Англії й Уельсу (вони можуть бути введені в обіг також на території Шотландії і Північної Ірландії). Поряд з ним банкноти дозволено випускати також трьом найбільшим комерційним банкам Шотландії, а також Північної Ірландії. Однак належне останнім право емісії в значній мірі обмежено, оскільки банкноти можуть ними випускатися тільки під стовідсоткове забезпечення внесками в Банку Англії або його банкнот.

Банк Англії випускає банкноти такого достоїнства, як це затверджено казначейством. Ці банкноти звільняються від гербового збору.

Випуск банкнот, не забезпечених золотом, дозволений Банкові Англії у визначених межах .

Банк Англії періодично публікує повідомлення про обсяг емітованих банкнот, а також про кількість золотих і срібних злитків і іншого забезпечення, що зберігається в Емісійному департаменті. Ці активи не рідше одного разу в рік оцінюються казначейством разом з Банком Англії за ринковими цінами. У тому випадку, коли оцінна вартість не покриває обсягу випуску, казначейство повинно вимагати від Емісійного департаменту виплатити різницю.

Випущені Емісійним департаментом банкноти надходять у Банківський департамент, відкіля і передаються клієнтам у міру потреби¹.

____________________________________________________________

Дробозина Л. А., Можайсков О. В. Финансовая и денежно-кредитная система Англии. М.: Финансы, 1976 – с. 128

Золотий запас Банку Англії знаходиться в розпорядженні Зрівняльного валютного фонду, що був створений у 1932 р. при казначействі для регулювання  курсу  фунта стерлінгів.

Від імені казначейства Банк Англії здійснює керування офіційними золотовалютними запасами країни. Банк Англії є уповноваженим маклером по операціях із золотом.

Банк Англії також продає і купує іноземну валюту для здійснення зовнішніх комерційних операцій, а також з метою підтримки курсу фунта стерлінгів стосовно інших валют.

Форми впливу Банку Англії на кредитну систему країни досить різноманітні і містять у собі як прямий, так і непрямий вплив на неї.

Банк Англії встановлює пропорції між окремими статтями і загальною сумою балансу комерційних банків; він може вимагати від будь-якого банку дотримання визначених пропорцій між власними засобами і залученими депозитами.

В обліковій сфері (установлення мінімальних обов'язкових резервів) Банк Англії дає тільки рекомендаційні вказівки.

Банк Англії бере участь в операціях на відкритому ринку, продаючи і купуючи короткострокові урядові папери з метою впливу в ту або іншу сторону на ліквідність грошового ринку, процентні ставки і грошову масу.

Банк Англії встановлює кількісні обмеження обсягу наданих кредитів, вводячи обмеження окремих категорій позичок.

Банк Англії вимагає від комерційних банків депонувати в ньому частину залучених засобів, що також є регулятором ліквідності грошового ринку й обсягу наданих кредитів.

Також Банк Англії має два способи кредитування держави:

1)  випуск державних позик (довгострокових зобов'язань) і казначейських векселів (короткострокових державних зобов'язань);

2)  емісія банкнот.

Заходи кредитної політики у Великобританії включають як загальні заходи для регулювання обсягу і доступності кредиту, так і спеціальні заходи, спрямовані на конкретні види кредиту (селективний контроль).

У числі першої групи заходів особливо виділяються заходи для непрямого регулювання Банком Англії банківських позичок приватним особам. Це відбувається за рахунок регулювання їм ринкової норми позичкового відсотка шляхом підвищення або зниження ставки переобліку векселів, продажу або купівлі державних зобов'язань і т.д. Цікаво, що, Банк Англії ніколи не звертався до прямих обмежень банківських кредитів, застосовуючи непряме обмеження у виді підвищення процентної ставки, але не відмовляючи в наданні банкам кредитів. Такий підхід сприяє зміцненню монополій і витисненню дрібних підприємців.

Міжнародні платежі здійснюються Банком Англії з використанням офіційних резервів золота, іноземних валют і д.р. Ці засоби зберігаються в Зрівняльному валютному фонді.