Основні положення вчення про колізійну норму. Поняття колізійної норми та колізійного права, страница 8

Різновидом даного принципу виступає lex arbitrii - «закон країни арбітражу». Під ним можна розуміти як закон країни відповідного інституційного (постійно діючого) арбітражу, так і закон тієї держави, в якому проводиться арбітраж. Однак з огляду на те, що часом в процесі арбітражного розгляду з урахуванням будь-яких особливих цілей арбітраж може проводити свої засідання в кількох країнах, фактичне визначення конкретного правопорядку утруднено.

Закон прапора (lex banderae). Закон прапора, тобто закон тієї держави, під державним прапором якої експлуатується морське або повітряне судно, є найважливіший колізійних принцип у відносинах з перевезення вантажів та визначенні прав і обов'язків, відповідальності сторін і т.п., речово-правових відносинах при встановленні речового статуту, деліктних відносинах і т.д.

Закон валюти платежу (lех pecunia, lex monetae). Відповідно до даної прив'язці правом, застосовним до валютних договірних зобов'язань, виступатиме правопорядок тієї держави, у валюті якої укладено договір.

2. Контрольні питання

1.  Який механізм дії колізійної норми?

Колізійна норма за формою свого зовнішнього вираження є відсилочною нормою, що дозволяє визначити право, яке виступає компетентним правопорядком стосовно до даного конкретного відношенню і містить необхідні відповіді на питання, що стосуються його суті. Колізійна норма, таким чином, сама по собі з чисто зовнішньої точки зору не здійснює регулювання відносини як такого, а направляє його в русло тієї відповідної правової системи - національного права певної держави або міжнародного договору, - яка в силу тих чи інших фактичних обставин є належною.

2. Що таке множинність, розщеплення, кумуляція колізійних прив’язок?

На сьогоднішній день в МПрП присутнє таке явище, як множинність колізійних прив'язок:

1.  кумуляція (тобто для одного об'єкта передбачено декілька прив'язок);

2.  розщеплення;

3.  альтернативність.

Це явище інколи стає у пригоді, але однією з тенденцій сучасного МПрП є уникнення кумулятивності, особливо що стосується правового статусу людини.

     3.  Що розуміється під ланцюгом колізійних норм?

Нерідко в національних кодифікаціях міжнародного приватного права встановлюється відповідна ієрархія колізійних правил («ланцюг» колізійних норм, як називає їх Г.К. Дмитрієва, «об'єднання» або «асоціації», як іменує їх В.П. Звеков) з метою більш впорядкованого їх застосування і в кінцевому підсумку більш досконалого, доцільного з точки зору різних фактичних складів, правового регулювання певних відносин.

4.  Назвіть основні формули прикріплення.

У світовій практиці склалися найбільш часто вживані формули прикріплення. За традицією їх позначають латинською мовою.

• Особистий закон фізичної особи (Lex personalis)

• Особистий закон юридичної особи (lex societatis)

• Закон місця знаходження речі (Lex rei sitae)

• Принцип автономії волі (lex voluntatis)

• Закон місця укладення договору (lex loci contractus)

• Закон місця виконання договору (lex loci solutionis)

• Закон місця вчинення правопорушення (lex loci delicti)

• Закон суду розгляду справи (lex fori)

• Закон прапора судна (lex banderae)

5.  Що означає поняття „колізія колізій”?

Ще одним явищем, що дуже часто зустрічається в практиці міжнародних відносин цивільно-правового характеру, яка супроводжує колізійний метод регулювання, виступає «колізія колізій». Розбіжності в матеріальному праві різних держав зумовлюють колізію права, що виражається в тому, що одним і тим же фактичним складам можуть бути дані різні юридичні оцінки, оскільки мова йде про незбіжних у своєму змісті певних національних матеріально-правових нормах. Відмінності ж в колізійних нормах породжують як би подвійну розбіжність - колізію колізій. Таким чином, колізія колізій - це явище зіткнення між колізійними нормами різних держав, що полягає в розбіжності використовуваних ними (точніше, колізійними прив'язками) формул прикріплення, інакше, колізійних принципів. У результаті цього явища мають місце так звані кульгаючі відносини, тобто що мають юридичне значення згідно правопорядку одних держав, і недійсні, неправомірні, не мають юридичної сили - по праву інших держав.