Виникнення і розвиток буржуазного права. Буржуазне цивільне, сімейне і трудове право, страница 8

• посягання на публічні інтереси у формі змови проти імператора і його сім'я;

• посягання на суспільний спокій шляхом виготовлення фальшивих золотих і срібних монет або їхньої підробки;

• крадіжка зі зломом, вчинена групою збройних осіб у нічний час із насильством або погрозою застосувати зброю.

Кодекс передбачав деяке зм'якшення каральних санкцій до осіб у віці до 16 років. На міру відповідальності впливало усвідомлення винним наслідків злочинних дій. Страта у відношенні вагітних жінок відкладалася до народження дитини. Умовою звільнення від відповідальності була безумність або примус до злочину силою.

Характерною рисою кримінального кодексу була охорона приватної власності. Цьому присвячено більш половини всіх статей. До злочинних посягань на приватну власність відносилися також робітничі страйки (20).

У 1871 р. на території єдиної Німеччини було введено в дію Кримінальне, укладення Північно-німецької спілки 1870 р. Як і Французький кримінальний кодекс 1810 р. Укладення встановлювало таку ж триступінчату класифікацію злочинних діянь правителів земель, фальшивомонетництво, призови до непокори державній владі. У особливу категорію виділялися злочини проти суспільного порядку (утворення таємних співтовариств із метою протидії законам або заходам органів керування). На відміну від Франції, окрема глава Укладення присвячена релігійним злочинам. Суворо каралися посягання на власність, значна увага приділялася злочинам проти особистості.

У основі застосування покарань лежав принцип лякання. Серед каральних санкцій передбачалася страта, ув'язнення у робочий будинок, в'язницю або фортецю, обмеження в правах, штраф. У 1877 р. у Німеччині був прийнятий кримінально-процесуальний кодекс. Судовий процес був змагальним, установлювалася незалежність слідчого судді від прокурора-обвинувача, проводилося попереднє розслідування по тяжких злочинах або прокурорське дізнання - по іншим. Кодекс дозволяв потерпілому від злочину приєднатися в обвинуваченні до прокурора, що було особливістю судового процесу Німеччини . (21)

Кримінальна кодификація в цей час була здійснена й у Росії. У 1885 р. було прийняте Укладення про покарання кримінальне і виправне, для котрого також були характерні суворі заходи покарання (страта, каторжні роботи від 4 до 20 років, посилання на поселення в Сибір або Закавказзя). Окремі розділи Укладення передбачали санкції за злочини проти віри; держави; порядку керування; майна і прибутків скарбниці, суспільного благоустрою і благочиння; життя, здоров'я, свободи і честі приватних осіб; власності приватних осіб (22).

Наприкінці XIX ст. була здійснена кодификація права в Японії. Кримінальний кодекс 1882 р. був створений за зразком французького і водночас містив у собі деякі положення старояпонського права. Кримінально-процесуальний кодекс 1882 р. і цивільно-процесуальний кодекс 1890 р. створювалися під значним впливом французьких і німецьких кодификацій (23).

Зноски та примітки:

1. Черниловский 3. - Указ. Соч. - С. 385.

2. Батыр К. - Указ Соч. - С. 298.

3. Аннерс 3. - Указ. Соч. - С. 357.

4. Философия права / Под ред. В. Нерсесянца, - С. 355.

5. Страхов М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і Північній Америці. - С. 61-62.

6. Конституции зарубежных государств. - С. 31.

7. Шевченко О. - Указ. Соч. - С. 156-158.

8. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. - Ч. 2.

-С. 169-170.

9. Там же.-С. 140-143.

10. Там же. - С. 222.

11. Там же.-С. 171-175.

12. Там же. - С. 226-227.

13. Там же.-С. 205-215.,

14. Там же.-С. 281-283.

15. Там же.-С. 290-291.

16. Там же. - С. 285-286.

17. Там же. - С. 292-294.

18. Всеобщая история государства и права. / Под ред. К. Батыра. - С. 302.

19. Страхов М. Основні закономірності становлення буржуазної держави і права у провідних країнах Європи і Північній Америці. - С. 67.

20. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. -С. 248-249.

21. Там же. - С. 249-269.

22. Всеобщая история государства и права. / Под ред. К. Батьіра. - С. 326-327.

23. Хрестоматія з історії держави і права України. - Т.1. - С. 268-283.

24. Шевченко О. - Указ. Соч. - С. 188-189. До тяжких злочинів відносилися насамперед державні (образа імператора)