Опис роботи лінійного електрогідравлічного шагового приводу типу Г28-2. Основні типи конструкцій гідропідсилювачів. Огляд існуючих конструкцій та обґрунтування вибраної схеми, страница 5

Порівняння  моменту зворотного зв'язку по швидкості поршня з моментом електромагнітних сил, викликаних струмом керування, на валу електромеханічного перетворювача за умови рівності нулю сумарної жорсткості на валу цього перетворювача дозволяє забезпечити незалежність швидкості поршня від навантаження  на ньому.

Одна зі схем гідравлічного слідкуючого привода з струменевою трубкою представлена на рис.3.4.

Рис.3.4.Схема  гідравлічного слідкуючого привода зі струменевою трубкою.

Робоча рідина подається насосом 9 постійної продуктивності з бака 10 через фільтр 8 і під постійним тиском нагнітається в струминну трубку 4. Тиск живлення виміряється по манометру 6 і визначається настроюванням переливного клапана 7, а при його повном закритті — втратами тиску в магістралі від  насоса до  нагнітального сопла  струменевої  трубки.  Струмінь, що випливає із цього сопла, має певний запас кінетичної енергії.   При гальмуванні рідини  в  прийомних  соплах 1 кінетична енергія переходить у потенційну енергію тиску. Коли струменева трубка займає середнє положення відносно приймалень сопел, енергія струменя, що випливає з нагнітального сопла, рівномірно розподіляється між прийомними соплами   і таким чином тиски в порожнинах   гідроциліндра   виявляються однаковими. Зсув струминної трубки із середнього положення призводить до виникнення перепаду тисків у прийомних соплах, що супроводжується рухом виконавчого органа або нагромадженням їм потенційної енергії. Поворот струминної трубки; відбувається при нерівності керуючого сигналу R і координати Х виконавчого органа. Керуючий сигнал подається на щуп 1, закріплений на важелі 2, що жорстко зв'язаний зі струминною трубкою 4. Щуп притискається до пристрою, що задає, пружиною 3. Вісь О повороту струменевої трубки шарнірно опирається  на корпус 5 виконавчого органа.

Прийомні сопла з'єднані з порожнинами гідроциліндра таким чином, що виникаючий у них при повороті струменевої трубки перепад  тисків   завжди   прагне   зрушити   виконавчий орган у напрямку керуючого сигналу. При такому русі вісь О поворот струменевої трубки, переміщаючись разом з виконавчим органом, прагне повернути трубку в середнє положення. Таким чином, у приводі здійснюється твердий негативний зворотний зв'язок, при якій регульована змінна, тобто координата Х виконавчого органа, рівняється з величиною керуючого сигналу R, і на роботу виконавчого механізму впливає лише їхня різниця. Струменева трубка з важелем відіграє роль підсилювального й перетворюючого елемента в приводі, тому що перетворить механічний керуючий сигнал  у  гідравлічний при одночасному посиленні потужності.

В якості гідродвигуна слідкуючого приводу зі струменевою трубкою може бути використаний не тільки циліндр із однаковими робочими площами обох порожнин (рис.3.5).

Рис.3.5. Схема гідравлічного слідкуючого привода зі струменевою трубкою.

На рис. 4.5 показана схема слідкуючого привода зі струменевою трубкою із циліндром, що має різні робочі площі порожнин.

Особливістю роботи такого приводу є те, що при відсутності навантаження й при нерухомому виконавчому механізмі нагнітальне сопло струминної трубки зміщено із середнього положення убік того прийомного сопла, що сполучено з меншої по площі порожниною гідроциліндра. Внаслідок цього характеристики приводу при русі виконавчого органа в різних напрямках неоднакові, однак конструкція, виконана за такою схемою, у деяких випадках може вийти більше вдалої по компонуванню.

Використання струминних підсилювачів в електрогідравлічних слідкуючих приводах зі струменевою трубкою дає можливість безпосередньо перетворювати електричні сигнали в гідравлічні без яких-небудь проміжних рухливих механічних елементів. Електромеханічні перетворювачі, застосовувані в приводах із дросельним регулюванням, мають ряд недоліків, до яких ставляться: тертя й пов'язана з ним зона нечутливості; інерційність, що погіршує динамічні характеристики привода; необхідність точного виготовлення деталей та ін.