Політична економія: Навчальний посібник (Теми 16-27: Форми суспільного продукту в процесі відтворення. Економічний аспект глобальних проблем), страница 3

Щоб уникнути подвiйного рахунку при обчисленнi ВВП, потрiбно уважно стежити, щоб у ньому врахувалась тiльки додана вартiсть. Фiрма створює додаткову вартiсть, перетворюючи сировину та промiжнi продукти в товари, якi вона може продавати на ринку. Додана вартiсть фiрми – це рiзниця мiж сумою продажу (оборотом) i витратами на сировину, промiжнi товари та iмпорт з-за кордону.

Якщо фiрма виробляє промiжнi товари, то її доходи вiд продажу входитимуть як витрати для її клiєнтiв, i додана вартiсть, що створюється, враховуватиметься двiчi. Коли кiнцевий споживач одержує товар або послугу, тодi цiна включає в себе всю додану вартiсть, що створена на кожнiй стадiї виробничого процесу.

У процесi визначення ВВП з обсягу продаж виключають рiзнi непродуктивнi операцiї (угоди), що мають мiсце протягом року i не пов’язанi з поточним виробництвом продукту. Цi операцiї включають в себе суто фiнансовi угоди (державнi та приватнi трансфертнi платежi, операцiї з цiнними паперами), а також продаж вживаних речей або перепродаж нових.

Найважливiшi макроекономiчнi агрегати – ВВП або ВНП можна одержати за допомогою трьох основних методiв: методу виробництва, методу доходiв i методу витрат. Цi рiзнi методи приводять до еквiвалентних результатiв.

Оцiнка внутрiшнього виробництва (GDR)

                                                                                                                Метод виробництва

Грошi(грошовий потiк)     (Σ секторна“додаткова вартiсть”)

Купiвля“Ринок товарiв”

                                                                                                  Метод витрат

Продаж            Товари та послуги                                             (Y=C+I+ G + NX)

                            (реальний потiк)

“Р                                                                                                        Метод доходiв

   Заробiтна плата                                        (Y=заробiтна плата+проценти+

(грошовий потiк)                                                        +рента+прибуток+амортизація)

Купiвля

Робоча сила

(реальний потiк)                                 Продаж

Метод виробництва

Відповідно до методу виробництва ВВП дорівнює сумі валової додаткової вартості, виробленої в країні, або різниці між вартістю обсягу виробництва i вартістю всіх товарів і послуг, що використовують у виробництві. Таким чином:  

ВВП=ΣVA, де  ΣVA - сума додаткової вартості по всіх секторах економіки.

Метод доходів    

ВВП можна вважати також таким, що дорівнює сумі доходів, генерованих виробниками-резидентами. До резидентів відносяться всі діючі на національнiй території підприємства, а також і ті підприємства, які частково або повністю пiд власністю іноземців. Відділення або філіали національних підприємств за кордоном не відносяться до резидентів тієї країни, в якій знаходиться їх материнська фірма.

У випадку фізичних осіб резидентами вважають осіб, які проживають та працюють на території країни протягом одного року і більше, незалежно від їх громадянства та національності. Органи державного управління розглядають як резидента власної країни навіть у тому випадку, коли вони здійснюють свою діяльність за кордоном.

Таким чином, посольства країни, розміщені за межами її території, а також громадяни цієї країни, направлені на роботу в них, вважаються резидентами країни, в якій знаходяться домашні господарства, членами яких є ці співробітники.

Таким чином,

ВВП (в ринкових цінах) = ВВП (за факторною вартістю) + TSP + W + OS,     де W - загальна сума заробітної плати та інших винагород, що виплачують працівникам;

OS - операційний прибуток вироблених одиниць (включаючи орендну плату, проценти, амортизацію, прибуток);

TSP- податки мінус субсидування продукції (тобто податки з продажу та інші податки на підприємства за мінусом трансфертів, одержаних підприємцями від уряду).