Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:
1. Марк Аврелій
2. Аристотель
3. Марк Туллій Цицерон
4. Платон
Опис та перелік явищ національної культури – це єдине завдання дисципліни «Історія української культури»:
1. так;
2. ні.
Марк Туллій Цицерон вважав культурою людського духу науку:
1. культурологію;
2. філософію;
3. естетику;
4. етику.
Культура – це:
1. історично визначений рівень розвитку продуктивних сил суспільства, поєднаний з певним рівнем накопичення матеріальних та духовних цінностей;
2. історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних та духовних цінностях;
3. історично визначена сукупність творів мистецтва, наукових досягнень, вірувань та побутової культури народу;
4. сукупність матеріальних та духовних цінностей етносу на певному етапі його історичного розвитку.
Виділіть причини зростання цікавості до культури серед вчених в кінці 19 – на початку 20 ст.:
1. Відмова від “культурного евроцентризму”;
2. накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації;
3. невідповідність процесів історичного та культурного розвитку;
4. розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві;
5. кризові явища у європейській культурі.
Чи можлива матеріально-практична діяльність людини поза культурою?
1. Так
2. ні
3. в деяких аспектах можлива
«Культурний євроцентризм» - це:
1. Концепція, за якою лише європейська культура має право на існування;
2. концепція, за якою європейська культура концентрує в собі найпрогресивніші культурні здобутки людства;
3. концепція, за якою лише європейська культура розвивається, всі інші - зупинились в розвитку.
Історія української культури є частиною науки:
1. Філософії;
2. культурології;
3. історії України.
Предметом історії української культури є:
1. Закономірності та специфіка взаємовідносин людини та світу;
2. закономірності зародження, формування та розвитку світової та національних культур в різних аспектах;
3. закономірності зародження, формування та розвитку вітчизняної культури в різних аспектах.
Культурологія поділяється на такі розділи:
1. Історична, філософська, теоретична;
2. історична, етико-естетична, філософська;
3. філософська, національна, практична.
Основним методом культурології є:
1. Єдність пояснення та розуміння;
2. дедуктивний метод;
3. індуктивний метод.
Розподіл культури на матеріальну та духовну є:
1. Абсолютним;
2. відносним;
3. залежним від світогляду дослідника.
Доповніть аспекти, які вивчає історія української культури:
1. Розвиток національної науки та техніки;
2. __________________________________
3. __________________________________
4. __________________________________
5. __________________________________
Видовий принцип дослідження культури – це:
1. поділ культури на матеріальну й духовну;
2. поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);
3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.
Родовий принцип дослідження культури – це:
1. поділ культури на матеріальну й духовну;
2. поділ культури на предметну (зовнішню), й особистісну (внутрішню);
3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.
Доповніть джерела вивчення матеріальної культури:
1. Реальні предмети (археологічні й етнографічні пам’ятки, архітектура, техніка тощо);
2. _____________________________
3. _____________________________
4. _____________________________
Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел:
1. Духовної культури;
2. матеріальної культури.
Доповніть компоненти духовної культури:
1. політична культура;
2. _________________
3. _________________
4. _________________
Людинотворча функція культури полягає в тому, що:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління;
4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Пізнавальна (гносеологічна) функція культури полягає в наступному:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.
4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Акумулятивна (трансляційна) функція культури полягає в наступному:
1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;
2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;
3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.
4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.
Ціннісна (аксіологічна) функція культури полягає в тому, що:
1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;
3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.
4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.
Комунікативна функція культури полягає в тому, що:
1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;
2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.