Підсумковий тест з дисципліни "Історія української культури"

Термін «культура» вперше застосував по відношенню до формування людської душі:

1. Марк Аврелій

2. Аристотель

3. Марк Туллій Цицерон

4. Платон

Опис та перелік явищ національної культури – це єдине завдання дисципліни «Історія української культури»:

1. так;

2. ні.

Марк Туллій Цицерон вважав культурою людського духу науку:

1. культурологію;

2. філософію;

3. естетику;

4. етику.

Культура – це:

1. історично визначений рівень розвитку продуктивних сил суспільства, поєднаний з певним рівнем накопичення матеріальних та духовних цінностей;

2. історично визначений рівень розвитку суспільства, творчих сил та здібностей людини, втілений у типах і формах організації життя і діяльності людей, а також утворених ними матеріальних та духовних цінностях;

3. історично визначена сукупність творів мистецтва, наукових досягнень, вірувань та побутової культури народу;

4. сукупність матеріальних та духовних цінностей етносу на певному етапі його історичного розвитку.

Виділіть причини зростання цікавості до культури серед вчених в кінці 19 – на початку 20 ст.:

1. Відмова від “культурного евроцентризму”;

2. накопичення великої кількості артефактів культури та необхідність їх систематизації;

3. невідповідність процесів історичного та культурного розвитку;

4. розвиток демократичних тенденцій в європейському суспільстві;

5. кризові явища у європейській культурі.

Чи можлива матеріально-практична діяльність людини поза культурою?

1. Так

2. ні

3. в деяких аспектах можлива

«Культурний євроцентризм» - це:

1. Концепція, за якою лише європейська культура має право на існування;

2. концепція, за якою європейська культура концентрує в собі найпрогресивніші культурні здобутки людства;

3. концепція, за якою лише європейська культура розвивається, всі інші  - зупинились в розвитку.

Історія української культури є частиною науки:

1. Філософії;

2. культурології;

3. історії України.

Предметом історії української культури є:

1. Закономірності та специфіка взаємовідносин людини та світу;

2. закономірності зародження, формування та розвитку світової та національних культур в різних аспектах;

3. закономірності зародження, формування та розвитку вітчизняної культури в різних аспектах.

Культурологія поділяється на такі розділи:

1. Історична, філософська, теоретична;

2. історична, етико-естетична, філософська;

3. філософська, національна, практична.

Основним методом культурології є:

1. Єдність пояснення та розуміння;

2. дедуктивний метод;

3. індуктивний метод.

Розподіл культури на матеріальну та духовну є:

1. Абсолютним;

2. відносним;

3. залежним від світогляду дослідника.

Доповніть аспекти, які вивчає історія української культури:

1. Розвиток національної науки та техніки;

2. __________________________________

3. __________________________________

4. __________________________________

5. __________________________________

Видовий принцип дослідження культури – це:

1. поділ культури на матеріальну й духовну;

2. поділ культури на предметну (зовнішню),  й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

Родовий принцип дослідження культури – це:

1. поділ культури на матеріальну й духовну;

2. поділ культури на предметну (зовнішню),  й особистісну (внутрішню);

3. виділення основи культури і власне самої культури та її значення.

Доповніть джерела вивчення матеріальної культури:

1. Реальні предмети (археологічні й етнографічні пам’ятки, архітектура, техніка тощо);

2. _____________________________

3. _____________________________

4. _____________________________

Макети та моделі, сучасні оригіналу, належать до джерел:

1. Духовної культури;

2. матеріальної культури.

Доповніть компоненти духовної культури:

1. політична культура;

2. _________________

3. _________________

4. _________________

Людинотворча функція культури полягає в тому, що:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління;

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Пізнавальна (гносеологічна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Акумулятивна (трансляційна) функція культури полягає в наступному:

1. Культура формує людську особистість, специфічну для кожного суспільства;

2. культура регулює поведінку людей у всіх сферах життя;

3. культура накопичує, зберігає та передає людський досвід від покоління до покоління.

4. культура концентрує в собі накопичені знання про світ, створюючи умови для його подальшого пізнання.

Ціннісна (аксіологічна) функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;

3. культура синтезує в цілісну форму всі складові внутрішнього світу особистості.

4. культура формує у людини ціннісні потреби та орієнтації, за якими визначається ступінь культурності особистості.

Комунікативна функція культури полягає в тому, що:

1. Культура налагоджує зв’язки між індивідами та соціальними групами, здійснює взаємопроникнення різних культур;

2. культура забезпечує духовну та психологічну розрядку, відволікає людину від повсякденних проблем;