(4.17)
![]()
По формулі (2.28) розраховуємо:
![]()
Далі визначаємо
і
по
формулам (4.15), (4.16):
![]()
![]()
Визначаємо значення правої частини формули (2.24).

![]()
Значення
відповідне значенню температури
вносимо до таблиці 4.1. Якщо
,то для зменшення температури потрібно
збільшити розмір поперечного розрізу шини
і
навпаки, зменшити, якщо
. Далі повторюємо весь
розрахунок для нового значення
і заповнюємо таблицю.
Розрахунок продовжуємо до тих пір, доки абсолютна величина різності
не стане менше 2° С. Знайдені таким чином
значення
і
будуть
шуканими.
При
![]()
![]()
![]()
![]()
Таблиця 4.1 – Значення розмірів перерізів і температури
|
Значення
Знайдені значення |
400 |
425 |
450 |
500 |
|
|
0,25 |
0,243 |
0,236 |
0,22 |
|
|
2,5 |
2,43 |
2,36 |
2,2 |
|
|
86,14 |
89,74 |
93,46 |
105,53 |

![]()
В цьому випадку
, отже зменшуємо розмір поперечного
розрізу шини
і розраховуємо далі та заносимо дані до
таблиці.
При ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
В цьому випадку
, отже зменшуємо розмір поперечного розрізу
шини
і розраховуємо далі та заносимо дані до
таблиці.
При ![]()
![]()
![]()
![]()
![]()
![]()

![]()
В цьому випадку
умова
виконується:
![]()
Знайдені
і
являються
шуканими розмірами перерізу:
,
.
Далі розраховуємо
термічну стійкість знайденого перерізу шини. Час термічної стійкості
в залежності від величини протікаю чого
струму
розраховується по формулі:
(4.18)
де
- виділений опір міді при 0°С;
- температурний коефіцієнт виділеного
електроопору;
- початкова температура шини, рівна
допустимій при тривалому протіканні струму, тому приймаємо
;
- допустима температура при протіканні
струму короткого замикання;
- значення виділеної об’ємної
теплоємкості.
По формулі (2.30)
необхідно розрахувати характеристику термічної стійкості
. При проведенні розрахунків задаємося
значеннями струму термічної стійкості
в
діапазоні
. Достатньо розрахувати п’ять точок
характеристики термічної стійкості.
Визначаємо точки для розрахунку термічної стійкості і розраховуємо час термічної стійкості.
Для 1-ої точки:
![]()

![]()
Для 2-ої точки:
![]()

![]()
Для 3-ої точки:
![]()

![]()
Для 4-ої точки:
![]()

![]()
Для 5-ої точки:
![]()

![]()
4.4 Розрахунок параметрів дугогасильної решітки
Початкові данні
для розрахунку параметрів дугогасильної решітки:
. Розрахунок проводимо за методикою [7].
Постійна напруга:
Кількість пластин дугогасильної решітки на одному полюсі вмикача визначається за формулою:
(4.19)
де
- напруга джерела живлення;
- коефіцієнт, що визначає кратність напруги
на дузі по відношенню до номінальної напруги, при розрахунках приймаємо
. Множник 2 в знаменнику враховує, що
вмикачі мають двополюсне використання.
- напруга на дузі, що горить між сусідніми
пластинами решітки.
Розраховану за
формулою (4.19) кількість пластин округляємо вгору до найближчого цілого числа:
. Швидкість руху дуги в решітці
розраховується за емпіричною формулою:
![]()
(4.20)
де
- швидкість руху дуги, см/с;
- відстань між пластинами, мм (зазвичай
=2÷3мм);
- струм,
що вимикають, А.
Час горіння дуги в решітці:

(4.21)
де
- електромагнітна стала часу ланцюга, який
вимикають. Довжину пластин розраховують з умови, що дуга за час гасіння не
виходить за межі решітки.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.