Проектування механічних виробів полягає насамперед у конструюванні, тобто у визначенні геометричних форм тіл і їх взаємного розташування. Тому історія автоматизація проектування в машинобудуванні пов'язана з історією комп'ютерної графіки й практично почалася зі створення першої графічної станції. Це була станція Sketchpad з використанням дисплея й світлового пера, представлена в 1963 р. І.Сазерлендом. І.Сазерленд надалі працював в ARPA, очоливши в цьому агентстві департамент аналізу й обробки інформації, а пізніше став професором Гарвардського університету. Растрові дисплеї стали застосовуватися в 70-і роки.
До 1982 р. твердотільное моделювання починають застосовувати у своїх продуктах компанії Computervision, IBM, Prime і ін., однак методи одержання моделей тіл складної форми ще не розвинені, відсутнє поверхневе моделювання. У наступному році розроблена техніка створення 3D моделей з показом або видаленням схованих ліній. В 1986 р. компанія Autodesk випускає свій перший CAD-продукт Autocad, поки однокористувацьку версію мовою C з підтримкою формату IGES. В 1988 р. створюється апаратура для прототипування виробів за допомогою лазерної стереолітографії за даними, одержуваним в MCAD. Також в 1988 р. компанія PTC уперше реалізує параметризацію моделей.
Розвиток комп'ютерної графіки визначався не тільки можливостями апаратних засобів, але й характеристиками програмного забезпечення. Воно повинне було бути інваріантним стосовно використовуваних апаратних засобів введення й виводу графічної інформації. Тому значна увага з 70- х років приділяється питанням стандартизації графічних програм. Стандарт на базисну графічну систему містить у собі функціональний опис і специфікації графічних функцій для різних мов програмування.
В 1977 р. ACM публікує документ Core, що описує вимоги до апаратно-незалежних програмних засобів. А на початку 1982 р. з'являється система Graphical Kernel System (GKS), що задає примітиви, сегменти й перетворення графічних даних, що й стала стандартом в 1985 р. В 1987 р. розроблений варіант GKS-3D з орієнтацією на 3D графіку.
В 1986 р. з'являється ряд нових стандартів. Серед них CGI (Computer Graphics Interface) і PHIGS P (Рrоgrаммеr's Hierarchical Interactive Graphics System) — стандарт ANSI, що став стандартом ISO в 1989 р. В 1993 році компанією Silicon Graphics запропонований стандарт OpenGL (SGI Graphical Language), широко використовуваний у цей час.
У цих системах використовуються графічні формати для обміну даними, що представляють собою опис зображення у функціях віртуального графічного пристрою (у термінах примітивів і атрибутів). Графічний формат (метафайл) забезпечує можливість запам'ятовувати графічну інформацію єдиним образом, передавати її між різними системами й інтерпретувати для виводу на різні пристрої. Такими форматами стали CGM — Computer Graphics Metafile, Postscript — Adobe Systems' Language, GEM — GEM Draw File Format та ін.
Роботи зі стандартизації були спрямовані на розширення функціональності графічних мов і систем, включення в них засобів опису не тільки даних креслень і 3D-моделей, але й інших властивостей і характеристик виробів.
В області автоматизації проектування уніфікація основних операцій геометричного моделювання призвела до створення інваріантних геометричних ядер, призначених для застосування в різних САПР. Поширення одержали два геометричні ядра: Parasolid (продукт фірми Unigraphics Solutions) і ACIS (компанія Spatial Technology). Ядро Parasolid розроблене в 1988 р. і в наступному році стає ядром твердотільного моделювання для CAD/CAM Unigraphics, а з 1996 р. — промисловим стандартом.
Паралельно проводилися роботи зі стандартизації описів геометричних моделей для обміну даними між різними системами на різних етапах життєвого циклу промислової продукції. Спочатку з'явився стандарт IGES (Initial Graphics Exchange Specification). Фірма Autodesk у своїх продуктах стала використовувати формат DXF (Autocad Data exchange Format). Потім були розроблені мова Express і прикладні протоколи AP203 і AP214 у групі стандартів ISO 10303 STEP (Standard for Exchange Product Model Data).
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.