Методичні вказівки до організації та проведення навчальної (геодезичної) практики студентів, страница 7

Схема прив'язки полігону до пунктів геодезичної мережі (рис.5) Полігон замкнутий і проходить через твердий пункт V, що має взаємну видимість на інший твердий пункт VII. В цьому випадку прив'язка полягає у вимірі кутів що прилягають Θ1 і Θ2. Разом з кутом β4 ці кути вимірюються на станції V способом кругових прийомів.

1.7. Камеральна обробка вимірювань теодолітної зйомки

Для виконання камеральных робіт по теодолітній зйомці треба мати:

1) калькулятор;

2) геодезичний транспортир;

3) лінійка Дробишева;

4) готовальня;

5) поперечний масштаб;

6) проста лінійка і прямокутник;

7) різноколірна туш;

8) аркуш креслярського паперу;

9) креслярське канцелярське приладдя.

1.7.1.  Обчислення координат вершин замкнутого ходу

Усі обчислювальні роботи ведуть у відомості обчислень координат (Додаток В). Далі розглянуті усі етапи камеральных робіт по теодолітній зйомці.

Камеральная обробка результатів теодолітної зйомки розпочинається з перевірки усіх польових обчислень в журналі. Перевіряють правильність обчислень кутів з напівприйомів і середніх значень кутів. Обчислюють середні значення виміряних ліній і їх горизонтальні проложения шляхом введення поправок за нахил ліній, що мають кут нахилу більше 1⁰ 30’ (поправки за компарування і температуру в цій роботі не вводяться).

У графу "дирекційні кути" записуємо заданий дирекційний кут сторони 1 - 2, в графи "координати" - координати першої точки ходу.

Обчислюють суму виміряних кутів .

Обчислюють кутову нев'язку за формулою:

;

.

.

Визначають допустимість кутової нев'язки по формулі:

, де n - число кутів ходу.

Якщо, то нев'язка допустима та обчислюють поправки  у виміряні кути шляхом ділення нев'язки на число кутів з округленням поправок до 0,1’. Поправки мають знак, протилежний до знаку нев'язки, їх записуємо над значеннями виміряних кутів.

Контролюють правильність обчислення поправок. Їх сума повинна дорівнювати нев'язці з протилежним знаком, тобто

.

Обчислюють виправлені кути за формулою:

.

Контролюють правильність обчислення виправлених кутів: сума виправлених кутів повинна дорівнювати теоретичній сумі кутів.

Обчислюють дирекційні кути сторін ходу за правилом: дирекційний кут подальшої сторони ходу дорівнює дирекційному куту попередньої сторони плюс 180° і мінус виправлений кут, ув'язаний між цими сторонами, справа по ходу. Початковим дирекційним кутом є кут сторони 1 – 2 ( ), його значення задається керівником практики.

виправлені (праві) кути сторін ходу.

Контролюють правильність обчислення дирекційних кутів шляхом обчислення дирекційного кута сторони 1 - 2:

.

Вичислений дирекційний кут повинен дорівнюватися початковому дирекційному куту .

Обчислюємо румби по величинах дирекційних кутів і залежностях наведених у таблиці 1.

Вичислені румби записуємо в графу 9 відомостей обчислення координат.

Обчислюємо прирощення координат, лінійної нев'язки, виправлених приростів координат і координат вершин ходу.

Прирощення координат обчислюють з точністю до 0,01 м по формулах:

;

, де d - горизонтальне проложення лінії;

r - величина румба лінії;

Таблиця 1

Залежність між дирекційними кутами і румбами

Знаки приростів координат визначають по назві румба.

Підраховують нев'язки в прирощеннях координат. Для замкнутого теодолітного ходу вони обчислюються по формулах:

,       .

Для визначення допустимості підраховують абсолютну нев'язку:

,

Обчислюють поправки в прирощення координат  Δx і Δy  шляхом розподілу нев'язок на прирощення координат пропорційно довжинам сторін ходу. Поправки мають знак, протилежний знаку нев'язки.

Контролюємо правильність обчислення поправок в прирощенні координат: їх сума повинна дорівнювати нев'язці з протилежним знаком.

Обчислюємо виправлені значення прирощень координат шляхом додавання до вичислених прирощень координат відповідних поправок. Їх заносять в графи 17 і 19 відомості.