Довжина (висота) ємкостей приймається рівною (1 ÷1,5) Dн.
Розрахунок ємкостей для розбавленого і упареного розчину ведемо з умов шестигодинної (змінною) роботи випарного апарату, т.е. ч.
0б’єм| ємкості для розбавленого (початкового) розчину
, (3.12)
де – кількість (кг/ч) і щільність (кг/м3) вихідного розчину; – коефіцієнт заповнення ємкості, = 0,85 - 0,95. Для зручності роботи встановлюємо дві ємкості об'ємом по 16 м3. Приймаємо діаметр ємкості рівним D = 1,5 м. Тоді довжина її l = 2,3 м.
Об'єм ємкості упареного розчину
, (3.13)
де – кількість (кг/ч) і щільність (кг/м3) упареного розчину.
Встановлюємо три ємкості об'ємом по 4 м3 діаметром 1,4 м і завдовжки 1,8 м.
3.6 Визначення діаметру штуцерів
Штуцера виготовляють із сталевих труб необхідного розміру. По ГОСТ 9941 – 62 застосовують труби наступних діаметрів:
14, 16, 18, 20, 22, 25, 32, 38, 45, 48, 57, 70, 76, 90, 95, 108, 133, 159, 194, 219, 245, 273, 325, 377, 426.
Діаметр штуцерів визначимо з основного рівняння витрати:
, (3.14)
де Vc – витрата розчину або пари, м3/с; w – середня швидкість потоку, м/с.
Діаметр штуцера для розбавленого розчину
Діаметр штуцера для упареного розчину
Діаметр штуцера для введення гріючої пари в першому корпусі
, (3.15)
де – витрата пари, кг/с; – щільність пари при тиску його
РГ1, кг/м3; (при РГ1 = 0,43 МПа = 2,310 кг/м3).
3.7 Підбірконденсатувідводників|
Для відведення конденсату і запобігання проскакуванню пари в лінію відведення конденсату, теплообмінні апарати, що обігріваються насиченою водяною парою, повинні забезпечуватися конденсатувідводниками|. Розрахунок і підбір стандартного поплавцевого конденсатувідводника| по ГОСТ 15112 – 69 полягає у визначенні діаметру умовного проходу по максимальному коефіцієнту пропускної спроможності k і у виборі по знайденій величині Dу конструктивних розмірів апарату [3]:
, мм |
20 |
25 |
32 |
40 |
50 |
80 |
k, т/ч |
1,0 |
1,6 |
2,5 |
4,0 |
6,3 |
10,0 |
Значення максимального коефіцієнта пропускної спроможності визначається залежно від витрати конденсату в (т/ч) і перепаду тисків (кгс/см2) між тиском до конденсатувідводника| і після нього:
(3.16)
Тиск до конденсатувідводника| Р1 слід приймати рівним 90 – 95 % від тиску гріючої пари, що поступає в апарат, за яким встановлений конденсатувідводник|; тиск після конденсатувідводника| приймається залежно від його типа і від величини тиску в апараті, але не більш 40 % цього тиску.
P1 = 3,92∙0,9 = 3,528 кгс/см2;
P1 = 3,92∙0,4 = 1,568 кгс/см2;
= 3,528 – 1,568 = 1,96 кгс/см2.
Кількість конденсату D дорівнює кількості пари, що поступає в гріючу камеру апарату, тобто D = 0,294 кг/с = 1,05 т/ч.
Тоді
Згідно залежності при К = 0,85 т/ч конденсатувідводник| повинен мати діаметр умовного проходу Dу = 20 мм. По цій величині діаметру умовного проходу вибираємо конструктивні розміри конденсатувідводника|.
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ
1. Касаткин А.Г. Основні процеси і апарати хімічної технології: Хімія, I97I. 784 с.
2. Павлов До. Ф., Романков П. Р., Шкарпеток А. А. Прімери і завдання по курсу процесів і апаратів хімічної технології. - Л.: Хімія, 1976. 550 с.
3. Основні процеси і апарати хімічної технології: Посібник з проектування / Під ред|. Ю.І.Дитнерського. - М.: Хімія, 1983. 272 с.
4. Довідник хіміка. М.-Л.: Хімія 1964. Т.3. 1007 с., 1966. Т.5. 974 с.
5. Перрі Д. Г. Справочник інженера-хіміка / Пер. с англ. Л.: Химия, 1969. Т.1. 640 с.
9. ГОСТ 1867–57. Вакуум насоси низького тиску.
10. ГОСТ 15122–79. Теплообмінники кожухотрубчаті| з нерухомими трубними гратами і кожухотрубні з температурним компенсатором на кожусі 1979. 22с.
11. ГОСТ 11987–81. Апарати випарні трубчасті.
12. Каталог УКРНІЇХІММАШа. Випарні апарати вертикальні трубчасті загального призначення. – М.: ЦИНТІХИМНЕФТЕМАШ, 1979.–38 с.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.