Перевіримо правильність першого наближення по рівності питомих теплових навантажень:
Як видимий
Для другого наближення приймемо
Вочевидь, що
Для визначення будуємо графічну залежність теплового навантаження q від різниці температур між парою і стінкою (см. рис. 2.1) і визначуваний = 1,32 ºС.
Малюнок 2.1 – Залежність питомого теплового навантаження qвід різниці температур ∆t
Перевірка:
Як видимий
Розраховуємо коефіцієнт теплопередачі К1 у першому корпусі:
Коефіцієнти теплопередачі для другого корпусу К2 і третього К3 можна розраховувати так само, як і коефіцієнт К1 або із скористатися співвідношенням коефіцієнтів, отриманих з практики ведення процесів випаровування. Ці співвідношення варіюються в широких межах:
К1 : К2 : К3 = 1:(0,85÷0,5):(0,7÷0,3)
Для розчинів лугів і нітратів співвідношення коефіцієнтів теплопередачі приймають по нижніх межах, а для розчинів солей – по верхніх.
Для розчину NaClприймемо наступне співвідношення:
К1 : К2 : К3 = 1:0,85:0,7
Тоді
2.7. Розподіл корисної різниці температур
Корисні різниці температур в корпусах установки знаходимо з умови рівності їх поверхонь теплопередачі:
, (2.17)
де – загальна корисна різниця температур випарної установки; – відношення теплового навантаження до коефіцієнта теплопередачі в корпусі; i = 1,2,3 – номер корпусу.
Перевіримо загальну корисну різницю температур установки:
Оскільки розраховані величини теплових навантажень, коефіцієнтів теплопередачі і корисної різниці температур по корпусах, отже, можна знайти поверхню теплопередачі випарних апаратів:
Набутих значень поверхні теплопередачі порівнюємо з визначеною раніше орієнтовною поверхнею Fор=27,5 м2. Відмінність незначна. Значить, розміри випарних апаратів вибрані правильно.
Якщо різниця в поверхні більше 10%, то необхідно вибрати інше значення конструктивних розмірів апаратів (висоти, діаметру і числа труб) і повторити розрахунок.
По ГОСТ 11987 вибираємо апарат з поверхнею теплообміну F=40 м2 і довжиною труб Н = 4 м. Основні технічні характеристики випарного апарату представлені в таблиці 2.6.
Таблиця 2.6 – Технічна характеристики випарного апарату.
F при деаметрі труби 38х2 і довжині Н= 4000мм |
Діаметр гріючої камери D, мм |
Діаметр сепаратора Dс, мм |
Діаметр циркуляційної труби D2, мм |
Висота апарату На , мм |
Маса апарату m, кг |
40 |
600 |
1200 |
400 |
12500 |
4700 |
2.8 Визначення товщини теплової ізоляції
Товщину теплової ізоляції знаходимо з рівності питомих теплових потоків через шар ізоляції в довкілля:
, (2.18)
де – коефіцієнт тепловіддачі від зовнішньої поверхні ізоляції до повітря, Вт/(м2 К) ; – температура ізоляції з боку повітря, °С; Для апаратів, що працюють усередині приміщення вибирають в межах 35 ÷ 45 ºС, а для апаратів, що працюють на відкритому повітрі в зимовий час – в інтервалі 0 ÷ 10 ºС.; – температура ізоляції з боку апарату, ºС (температуру tст1 можна приймати рівній температурі того, що гріє пара, зважаючи на незначний термічний опір стінки апарату по порівнянню з термічним опором шаруючи ізоляції); – температура довкілля (повітря), ºС; – коефіцієнт теплопровідності ізоляційного матеріалу Вт/(мК).
Як ізоляційний матеріал вибираємо совеліт|, який містить 85% магнезій і 15 % азбесту. Коефіцієнт теплопровідності совеліта|
Товщина теплової ізоляції для першого корпусу:
Таку ж товщину теплової ізоляції приймаємо для другого і третього корпусів.
3 РОЗРАХУНОК ДОПОМІЖНОГО УСТАТКУВАННЯ
3.1 Розрахунок барометричного конденсатора
Для створення вакууму у випарних установках застосовують конденсатори змішення з барометричною трубою. У якість агента, що охолоджує, використовують воду, яка подається в конденсатор найчастіше при температурі довкілля (близько 20 ?С). Суміш води, що охолоджує, і конденсату виходить з конденсатора по барометричній трубі. Для підтримки постійного вакууму в системі вакуум постійно відкачує гази, що не конденсуються.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.