3.1.1 Визначення витрати води, що охолоджує
Витрата води, що охолоджує Gв (в кг/с) визначаємо з теплового балансу конденсатора:
, (3.1)
де –
ентальпія пари в барометричному компенсаторі, кДж/кг;
–
теплоємність води кДж/(кг К);
кДж/(кгК);
- початкова температура води, що
охолоджує, ºС;
ºС
- кінцева
температура змішай води і конденсату, ºС.
Різниця температур між парою і рідиною
на виході з конденсатора складає 3 ÷ 5 град., тому кінцеву температуру води приймають на 3 ÷ 5 град. нижче за температуру
конденсації пари:
ºС
Тоді
3.1.2 Расчет диаметра барометрического конденсатора
Діаметр барометричного конденсатора ‚ визначаємо з рівняння витрати
, (3.2)
де – щільність пари кг/м3
вибирана по тиску пара в конденсаторі Pбк;
– швидкість пари,
м/с, що приймається в межах 15 ÷ 25 м/с.
По нормалях УКРНІЇХІММАШа підбираємо барометричний конденсатор діаметром dбк = 500 мм з діаметром труби dбт = 125 мм.
3.1.3 Розрахунок висоти барометричної труби
Швидкість води в барометричній трубі
Висота барометричної труби
, (3.3) де
В – вакуум в барометричному конденсаторі, Па;
– сума коефіцієнтів місцевих опорів;
– коефіцієнт тертя в барометричній
трубі;
– висота і діаметр барометричною труби
м; 0,5 – запас висоти на можливу зміну барометричного тиску.
, де
– коефіцієнти місцевих опорів на
вході в трубу і на виході з неї.
Коефіцієнт тертя залежить
від режиму руху води в барометричній трубі. Визначимо режим перебігу води в
барометричній трубі:
де
– в'язкість води Па∙с, визначувана по
номограмі при температурі води tср.
Для гладких труб при Re = 170000
3.2 Розрахунок продуктивності вакуум – насоса
Продуктивність вакууму Gвозд визначається кількістю повітря, яке необхідно видаляти з барометричного конденсатора:
, (3.4)
де 2,5∙10-5 – кількість газу, що виділяється з 1 кг води; 0,01 – кількість газу, що підсмоктується у конденсатор через ущільнення на 1 кг пари.
Тоді
Об'ємна продуктивність вакууму
, (3.5)
де R – універсальна газова постійна, Дж/(кмоль К); Mв – молекулярна маса повітря, кг/кмоль; tв – температура повітря, ºС; Рв – парціальний тиск сухого повітря в барометричному конденсаторі, Па.
Температура повітря
ºС
тиск повітря
, (3.6)
де Рп – тиск сухої насиченої пари при tв, Па. При температурі повітря 27,7ºС, Рп = 0,0378∙9,8∙104 Па.
.
Тоді
Знаючи об'ємну продуктивність повітря і залишковий тиск в конденсаторі Рбк,
за каталогом
підбираємо вакуум типа ВВН – 3 потужність на валу
.
Питома витрата енергії на тонну упарюваної води, ,
.
3.3 Визначення поверхні теплопередачі підігрівача
Поверхня теплопередачі підігрівача (теплообмінника) Fп ,м2 визначаємо по основному рівнянню теплопередачі:
, (3.7)
де – теплове
навантаження підігрівача, Вт визначається з теплового балансу теплообмінника:
Кп – коефіцієнт
теплопередачі, Вт/(м К), Кп = 120 ÷ 340;
– середня різниця температур між
парою і розчином, ºС;
– кількість початкового
розчину, кг/с, і його теплоємність, Дж/(кг∙К);
– початкова
температура початкового розчину, ºС;
– температура
розчину на виході з теплообмінника, ºС, рівна температурі з якою розчин входить
в перший корпус.
t1н = 145,4ºС пар t1k = 145,4ºС
t2н = 20ºС раствор t2к = 132,4ºС
Оскільки відношення , то величину
визначимо
як середньологарифмічну|:
Тоді поверхня теплообмінника
Площа поверхні теплопередачі теплообмінника приймається на 10—20 % більше розрахункової величини:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.