3.1.1 Визначення витрати води, що охолоджує
Витрата води, що охолоджує Gв (в кг/с) визначаємо з теплового балансу конденсатора:
, (3.1)
де – ентальпія пари в барометричному компенсаторі, кДж/кг; – теплоємність води кДж/(кг К); кДж/(кгК); - початкова температура води, що охолоджує, ºС; ºС - кінцева температура змішай води і конденсату, ºС.
Різниця температур між парою і рідиною на виході з конденсатора складає 3 ÷ 5 град., тому кінцеву температуру води приймають на 3 ÷ 5 град. нижче за температуру конденсації пари:
ºС
Тоді
3.1.2 Расчет диаметра барометрического конденсатора
Діаметр барометричного конденсатора ‚ визначаємо з рівняння витрати
, (3.2)
де – щільність пари кг/м3 вибирана по тиску пара в конденсаторі Pбк; – швидкість пари, м/с, що приймається в межах 15 ÷ 25 м/с.
По нормалях УКРНІЇХІММАШа підбираємо барометричний конденсатор діаметром dбк = 500 мм з діаметром труби dбт = 125 мм.
3.1.3 Розрахунок висоти барометричної труби
Швидкість води в барометричній трубі
Висота барометричної труби
, (3.3) де В – вакуум в барометричному конденсаторі, Па; – сума коефіцієнтів місцевих опорів; – коефіцієнт тертя в барометричній трубі; – висота і діаметр барометричною труби м; 0,5 – запас висоти на можливу зміну барометричного тиску.
, де – коефіцієнти місцевих опорів на вході в трубу і на виході з неї.
Коефіцієнт тертя залежить від режиму руху води в барометричній трубі. Визначимо режим перебігу води в барометричній трубі:
де – в'язкість води Па∙с, визначувана по номограмі при температурі води tср.
Для гладких труб при Re = 170000
3.2 Розрахунок продуктивності вакуум – насоса
Продуктивність вакууму Gвозд визначається кількістю повітря, яке необхідно видаляти з барометричного конденсатора:
, (3.4)
де 2,5∙10-5 – кількість газу, що виділяється з 1 кг води; 0,01 – кількість газу, що підсмоктується у конденсатор через ущільнення на 1 кг пари.
Тоді
Об'ємна продуктивність вакууму
, (3.5)
де R – універсальна газова постійна, Дж/(кмоль К); Mв – молекулярна маса повітря, кг/кмоль; tв – температура повітря, ºС; Рв – парціальний тиск сухого повітря в барометричному конденсаторі, Па.
Температура повітря
ºС
тиск повітря
, (3.6)
де Рп – тиск сухої насиченої пари при tв, Па. При температурі повітря 27,7ºС, Рп = 0,0378∙9,8∙104 Па.
.
Тоді
Знаючи об'ємну продуктивність повітря і залишковий тиск в конденсаторі Рбк, за каталогом підбираємо вакуум типа ВВН – 3 потужність на валу .
Питома витрата енергії на тонну упарюваної води, ,
.
3.3 Визначення поверхні теплопередачі підігрівача
Поверхня теплопередачі підігрівача (теплообмінника) Fп ,м2 визначаємо по основному рівнянню теплопередачі:
, (3.7)
де – теплове навантаження підігрівача, Вт визначається з теплового балансу теплообмінника: Кп – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м К), Кп = 120 ÷ 340; – середня різниця температур між парою і розчином, ºС; – кількість початкового розчину, кг/с, і його теплоємність, Дж/(кг∙К); – початкова температура початкового розчину, ºС; – температура розчину на виході з теплообмінника, ºС, рівна температурі з якою розчин входить в перший корпус.
t1н = 145,4ºС пар t1k = 145,4ºС
t2н = 20ºС раствор t2к = 132,4ºС
Оскільки відношення , то величину визначимо як середньологарифмічну|:
Тоді поверхня теплообмінника
Площа поверхні теплопередачі теплообмінника приймається на 10—20 % більше розрахункової величини:
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.