Розрахунок і проектування трьохкорпусної випарної установки безперервної дії для концентрації розчину хлористого натрію, страница 6

3.1.1 Визначення витрати води, що охолоджує

Витрата води, що охолоджує Gв (в кг/с) визначаємо з теплового балансу конденсатора:

,                                                  (3.1)

де  – ентальпія пари в барометричному компенсаторі, кДж/кг;  – теплоємність води кДж/(кг К); кДж/(кгК); - початкова температура води, що охолоджує, ºС;  ºС  - кінцева температура змішай води і конденсату, ºС.

Різниця температур між парою і рідиною на виході з конденсатора складає 3 ÷ 5 град., тому кінцеву температуру води  приймають на 3 ÷ 5 град. нижче за температуру конденсації пари:

 ºС

Тоді

3.1.2 Расчет диаметра барометрического конденсатора

Діаметр барометричного конденсатора ‚ визначаємо з рівняння витрати

                                                      ,                                                        (3.2)

де  – щільність пари кг/м3 вибирана по тиску пара в конденсаторі Pбк;  – швидкість пари, м/с, що приймається в межах 15 ÷ 25 м/с.

По нормалях УКРНІЇХІММАШа підбираємо барометричний конденсатор діаметром dбк = 500 мм з діаметром труби dбт = 125 мм.

3.1.3 Розрахунок висоти барометричної труби

Швидкість води в барометричній трубі

Висота барометричної труби

,                            (3.3)            де В  вакуум в барометричному конденсаторі, Па;  – сума коефіцієнтів місцевих опорів;  – коефіцієнт тертя в барометричній трубі;   – висота і діаметр барометричною труби м; 0,5 – запас висоти на можливу зміну барометричного тиску.

, де  – коефіцієнти місцевих опорів на вході в трубу і на виході з неї.

Коефіцієнт тертя  залежить від режиму руху води в барометричній трубі.  Визначимо режим перебігу води в барометричній трубі:

де  – в'язкість води Па∙с, визначувана по номограмі при температурі води tср.

Для гладких труб при Re = 170000

3.2 Розрахунок продуктивності вакуум – насоса

Продуктивність вакууму Gвозд визначається кількістю повітря, яке необхідно видаляти з барометричного конденсатора:

,                                      (3.4)

де 2,5∙10-5 – кількість газу, що виділяється з 1 кг води; 0,01 – кількість газу, що підсмоктується у конденсатор через ущільнення на 1 кг пари.

Тоді

Об'ємна продуктивність вакууму

,                                                 (3.5)

де R – універсальна газова постійна, Дж/(кмоль К); Mв – молекулярна маса повітря, кг/кмоль; tв – температура повітря, ºС; Рв – парціальний тиск сухого повітря в барометричному конденсаторі, Па.

Температура повітря

 ºС

тиск повітря

,                                                            (3.6)

де Рп – тиск сухої насиченої пари при tв, Па. При температурі повітря 27,7ºС, Рп = 0,0378∙9,8∙104 Па.

.

Тоді

Знаючи об'ємну продуктивність повітря  і залишковий тиск в конденсаторі Рбк, за каталогом підбираємо вакуум типа ВВН – 3 потужність на валу .

Питома витрата енергії на тонну упарюваної води, ,

.

3.3 Визначення поверхні теплопередачі підігрівача

Поверхня теплопередачі підігрівача (теплообмінника) Fп 2 визначаємо по основному рівнянню теплопередачі:

,                                                               (3.7)

де  – теплове навантаження підігрівача, Вт визначається з теплового балансу теплообмінника:  Кп – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м К), Кп = 120 ÷ 340;  – середня різниця температур між парою і розчином, ºС;  – кількість початкового розчину, кг/с, і його теплоємність, Дж/(кг∙К);  – початкова температура початкового розчину, ºС;  – температура розчину на виході з теплообмінника, ºС, рівна температурі з якою розчин входить в перший корпус.

t = 145,4ºС       пар               t1k = 145,4ºС

t = 20ºС       раствор      t = 132,4ºС

                                

Оскільки відношення , то величину  визначимо як середньологарифмічну|:

Тоді поверхня теплообмінника

Площа поверхні теплопередачі теплообмінника приймається на 10—20 % більше розрахункової величини: