Дослідження фурфурилгліцидного етера (ЕФУ) як структуроутворювача ненасичених олігоестерамідів, а також інших ненасичених олігоестерів, страница 6

Далі  композиції  наносили на пластинку. Товщина шару була приблизно 25 мкм. В ізотермічних умовах утворення сітчатих полімерів відбувається при температурах 150-180°Св залежності від складу онієвого каталізатора. Кінетика твердіння зображена на рис.3.9 .

Рис.3.9  Кінетика твердіння композицій з каталізатором: 1) ОЕА №1 + ЕФУ; 2) ОЕА №2 + ЕФУ; 3) ОЕА №3 + ЕФУ; 4) ОЕА №4 + ЕФУ.

Найбільшою швидкістю тужавіння володіє композиція на основі ОЕА №3. Це пояснюється тим, що вона містить більшу кількість подвійних зв’язків, відносно інших (див. табл.3.2), через це більшу кількість ЕФУ, тобто фуранових кілець, окрім фенілових. Через це зшивка відбувається значно швише.  Після  2 годин твердість сягала 0,898 у.о. Вимірювання твердості відбувалось після попереднього висихання до ст. 3. Як видно з таблиці 3.3 одним з недоліків цих покриттів є тривалий час висихання при високій температурі.

Таблиця 3.3 Фізико-механічні властивості покриттів продуктів взаємодії ЕФУ з оліго амідоестерами у присутності комплексних онієвих каталізаторів з концентрацією 1 мас. %.

Аналізуючи данні табл.3.3  можна зробити висновок, що покриття на основі композицій ОЕА та ЕФУ мають вражаючу твердість (0,972) високий вміст тривимірного полімеру (98,6) , але міцність при ударі та еластичність при згинанні мають погані показники. З іншого боку з цієї таблиці видно, що ці показники можуть вар’їрюватись в залежності від :

1)  складу ОЕА, тобто від ступені ненасиченості, довжини аліфатичних та ароматичних ділянки молекули, регулярності структури тощо;

2)  вмісту активного розчинника, тобто ЕФУ, який надає ОЕА не тільки здатність до твердіння, але й наділяє олігоестер низкою власних властивостей: твердістю, термо-  та теплостійкістю, здатність витримувати агресивні розчини тощо;

3)  складу каталітичніх систем в композиції.     

3.2.3  Досллідження фотоініційованої УФ-полімеризації ненасичених олігоестерів з ЕФУ.

Перед тим як досліджувати реакцію фотоініційованої полімеризації, як об’єкти дослідження обирали найбільш активні фотоініціатори, які повинні були використовуватись в подальшому.

Була приготовлена суміш, яка вміщує ОЕА №4, ЕФУ ( яке розраховане на КЧ, та подвійні зв’язки ОЕА) та фотоініціатори. Композиції готувались аналогічно до того, як готувались композиції до термополімеризації. Як фотоініціатор використовувались sarcat 1011, daracur 1173 , irgacur 651, ізобутиловий естер бензоїну (“а”), 2,2- диметил-2-метоксіацетофенон (“в”) та тригонал (“с”).