Daracur 1173- це 2- гідроксі-2- метил-1- фенілкарбоксіпропан-1-он, гарний рідкий фотоініціатор, використовується у великій різноманітності УФ- хвиль. Він може використовуватись як розчинник для інших фотоініціаторів, а також і для полімерів Типові властивості Daracur 1173:
Зовнішний вигляд прозора рідина
Молекулярна вага, г/моль 164,2
Температура кипіння, °С 250
Густина, г/см3 1,074-1,078
Пік УФ-поглинання, нм 265-280, 320-335
Хімічна структура : .
Irgacur 651- ефективний фотоініціатор, він складається з 2,2- диметоксі-2- фенілацетофенону, суміші титановмістого порошку та інертої глини. Спектр поглинання робить irgacur 651 пригодним фотоініціатором для офсетного друку.
Типові властивості Irgacur 651:
Зовнішний вигляд білий кристалічний порошок
Молекулярна вага, г/моль 256,3
Температура плавлення, °С 63- 66
Пік УФ-поглинання, нм 330-340
Хімічна структура :
3.1.2. Методи дослідження
Вміст карбоксильних груп в зразках визначали за допомогою кислотного числа (К.Ч.) у відповідності з ГОСТ 5476-80.
Кількість епоксидних груп розраховували по формулі (3.1 ) у відсотках:
ТNaOH- титр 0,1%-го розчину NaOH, г/моль;
43- молекулярна вага NaOH, г/моль;
g- наважка зразка, що визначається, г
Диференційно- скануюча калоріметрія.
Диференційний сканюючий калоріметр на діатермічній оболонці (ДСК-Д) призначений для вимірювання величин питомої тепло’ємністі та ентальпії при процесах кристалізування та плавління для полімерів, що кристалізуються, та температури склування, з відповідним стрибком тепло’ємності, для аморфних полімерів в умовах квазістанційного лінійного нагріву. У випадку дослідження хімічних перетворень з виділенням (або поглинанням) тепла, можливе фіксування теплових ефектів як при скануванні зразка по температурі, так і в ізотермічних умовах [22 ].
За основу роботу калоріметра покладено принцип диференційного розміщення двох пар однакових термобатарей. В одну з чашочок кожної пари вміщується еталонна речовина, до іншої- зразок, що досліджується. Регеструючи при лінійному нагріві корпусу тепловий потік, можливо знайти значення теплових ефектів, що супроводжують перетворення в полімерах, і температурну залежність тепло’ємності.
Кількість тепла, що виділяється або поглинається при перебігу хімічних перетворень можно оцінити безпосередньо з термограми:
QH = B* S (3.2 )
де B- постійна колориметра;
S- площина піка, що обмежений диференційним записом та лінією, по який би протікала зміна ентальпії при відсутності теплового ефекту.
При визначенні постійної В як еталонної речовини використовували бензойну кислоту, що атестована по величині теплоти плавління.
При дослідженні кінетичних закономірностей тужавіння по тепловиділенню наважка зразка, що досліджується, бралась у кількості 0,150±0,015. 10-3 кг. Як зразок використовували модельні ОЕА, ЕФУ, ацетанілід, п-нітроацетанілід, малеїновий ангідрид, сукцинамід та компзиції на їх основі.
Твердість плівок визначали на маятниковому приладі МА-3 за ГОСТ 5233-89.
Дослідження процесу тужавіння проводили в тонких плівках. Перед отвердненням на підложці плівкотвірної речовини, що нанесен методом наливу, витримувались на повітрі протягом 10 хв під кутом 45° (для отримання плівок товщиною 25±5 мкм). Тужавіння плівок здійснювали в термостатованій шафі при заданій тепературі. Товщину покриття вимірювали мікрометром у відповідності за ГОСТ 8832-76.
Адгезію визначали методом решітчатих надрізов згідно за ГОСТ 15140-69.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.