Аналогічно випарений розчин другого корпуса за допомогою насоса перекачується і подається спочатку в рекуперативний теплообмінник РТ6, де підігрівається до t = 130,54 °С за рахунок тепла конденсата першого корпусу, а потім догрівається в утилітному підігрівачі П2, завдяки теплоті свіжого пару до t=155,2 °С, і надходить в перший випарний апарат з температурою розчину близькою до температури кипіння в корпусі.
В першому корпусі розчин випарюється до кінцевої концентрації, а його теплота йде на нагрів початкової суміші в теплообміннику РТ3. Охолодившись до t=55 °С розчин зливається в ємність і відправляється на склад.
Гріючий пар, який надходить до першого корпусу, конденсується і потрапляє до рекуперативного теплообмінника РТ6, де віддає частину свого тепла випареному розчину другого корпуса, друга частина тепла йде на нагрів випареного розчину третього корпусу в теплообміннику РТ5, а третя частина йде на нагрів початкової суміші в теплообміннику РТ1 і лише потім охолоджується до t = 40 °С, після чого відводиться за допомогою конденсатовідводчиків.
Конденсат з другого корпусу надходить до рекуперативного теплообмінника РТ4, де частину свого тепла віддає випареному розчину третього корпусу, а тепло яке залишилось змішується з теплом конденсата третього корпуса і направляється на обігрів початкової суміші в теплообмінник РТ3 та охолоджуються до t = 40°С після чого відводяться за допомогою конденсатовідводчиків.
У пропонованій технологічній схемі значно скорочені витрати гріючої пари в підігрівачі за рахунок тепла конденсатів та тепла випареного розчину першого корпусу, яке використовуємо для підігріву початкового розчину та випарених розчинів третього і другого корпусів.
Таким чином, при використанні розробленої схеми теплообмінного апарату (рис. 6.1) в підігрівачах випарених розчинів третього і другого корпусів ми економимо витрату гріючої пари.
7 ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ УХВАЛЕНИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ
6.1 Обґрунтування необхідності впровадження пинч анализу
Техніко-економічне обгрунтування є обов'язковою складовою частиною будь-якого інноваційного (що вимагає певних витрат) проекту. Основна мета розробки і ТЕО - дати фінансову оцінку передбачуваних витрат і отримуваного корисного результату, а також оцінити прибутковість проекту і, зрештою, економічну доцільність його розробки і впровадження.
Нова техніка, технологія,пінч технології, що розробляються і впроваджувані у виробництво, повинні давати корисний результат (ефект). Він може бути економічним, виявляється в зниженні витрат підприємства на виробництво і збільшенні прибутку, а також соціальним, екологічним і ін.
Техніко-економічне обгрунтування - обов'язкова частина будь-якого інноваційного проекту, що має на меті фінансову оцінку передбачуваних витрат і одержуваного результату, а також оцінку прибутковості проекту і, зрештою, економічної доцільності його розробки і впровадження.
При впровадженні проекту підприємство несе разові (капітальні) витрати (або інвестиції), пов'язані з розробкою проекту, а також з придбанням і установкою необхідного устаткування, засобів програмного забезпечення і т.д. При використанні інновацій підприємство одержує певний ефект, що виражається звичайно приростом прибутку. При розрахунку ефективності необхідно також враховувати додаткові річні витрати підприємства, пов'язані з експлуатацією нового устаткування. Додатковий прибуток підприємства за рахунок реалізації інноваційного проекту повинен в прийнятні терміни відшкодувати понесені підприємством витрати на реалізацію проекту.
6.2 Розрахунок витрат на проектування
Розрахунок витрат на розробку проекту Зп по так званому «трудовому» методу оформляється документом - кошторис витрат на проектування таблиця 6.1
Таблиця 6.1 – Кошторис витрат на проектування
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.