Досліждення процесу випарювання гідроокису калію, аналіз його виробництва, страница 15

Датчиком для регулювання тиску являється перетворювач надлишкового тиску «Сапфир – 22ДІ» (поз. 5–1) сигнал з якого поступає на другорядний пристрій «ДИСК – 250» (поз. 5–2). Другорядний пристрій показує та реєструє величину регулюючого параметра та видає напруговий сигнал на регулятор типу РП4 – У. На вході цього регулятора потокове значення зрівнюється з заданим від за датчика РЗД–12 та, якщо маються неузгодженості, виробляється регулюючий вплив, який через блок ручного керування БРУ–22 та пускач ПБР–2М (поз. 5–3) поступає на виконавчий механізм МЕО (поз. 5–4), встановлений на лінії оборотної води в барометричний конденсатор. Схема контура регулювання тиску приведена на рис. поз. 5.4 Б.

Схема контура контроля тиску в випарому апараті 1, показана на рис. 5.4 поз А. Датчиком для регулювання тиску також являється перетворювач надлишкового тиску «Сапфир – 22ДІ» (поз. 2–1) сигнал з якого поступає на другорядний пристрій «ДИСК – 250» (поз. 2–2).

По анологічній схемі відбувається контроль тиску в випарному апараті 2 (контур 3) і випарному апараті 3 (контур 4).

                        Поз. А                                                                   Поз. Б

Рисунок 5.4 – Схема контурів контролю та регуляції тиску

Датчиком при вимірюванні витрати водяного пару, подаючого в підігрівач початкового розчину та в випарні апарати, являється камерна діафрагма ДК 10 (поз. 1–1). Уніфіцируваний напруго вий сигнал з перетворювача поступає на другорядний пристрій  «ДИСК – 250» (поз. 1–2), шкала якого відградуірована в одиницях розходу. Схема контура приведена на рис. 5.5.

Рисунок 5.5 – Схема контура контроля розхода

По анологічній схемі відбувається контроль розходу вихідного розчину (контур 21), та оборотної води, яка подається в барометричний конденсатор (контур 20).

Керування електродвигуном насоса сирого розчину, подаючого в підігрівач сирого розчину, (контур 22 і 23) здійснюється кнопкою керування КУ 220. При натисканні на кнопку замикається пускач ПБР – 2М, який запускає чи зупиняє електродвигун насоса. Схема керуванням електродвигуном насоса та приведена на рисунку 5.6. Світлова сигналізація про стан насоса здійснюється сигнальною лампою HL 1.

Рисунок 5.6 – Схема керування електродвигуном насоса

По аналогічній схемі проводиться керування електродвигуном насоса подачі готового продукту на склад (контур 26) та проміжних насосів для перекачування випареного розчину з третього корпусу в другий і також з другого в перший (контури 24 та 25).

Повний перелік обраних приладів і засоби автоматизації, використовувані в проекті, зазначені в таблиці A.1 в Додатку A.


6 ОПИС МОДЕРНІЗОВАНОЇ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ СХЕМИ

Початкова суміш з ємності Е1 насосом Н1 або Н2 паралельно подається в певному співвідношенні на три потоки. Перший потік обігрівається конденсатом, який виходить з першого випарного апарату, в рекуперативному теплообміннику РТ1 до температури t = 71,1 °С. Другий потік обігрівається за рахунок теплоти випареного розчину першого корпусу, в рекуперативному теплообміннику РТ2 до t = 71,1 °С, а третій нагрівається в теплообміннику РТ3 до t= 71,1 °С, за завдяки теплоті конденсатів другого і третього корпусів, які змішалися. Після чого ці потоки змішуються і надходять до першого випарного апарату з температурою близькою до температури кипіння в третьому корпусі.

Випарений розчин третього корпуса за допомогою насоса перекачується далі і розділяється на два потоки. Перша частина випареного розчину надходить до теплообмінника РТ4, і нагрівається до t = 104,1°С за рахунок теплоти відданої конденсатом першого корпусу. Друга частина розчину спочатку підігрівається до t=92,22 °С, в теплообміннику РТ5, за допомогою теплоти конденсата першого корпусу, а потім догрівається в утилітному підігрівачі до t = 104,1 °С, завдяки свіжому парові. Далі ці потоки змішуються і надходять до другого корпусу з температурою розчину близькою до температури кипіння в корпусі.