Розрахунок та проектування верстата 2 групи, страница 8

Ø нормального перетину ГОСТ 1284-80,

Ø вузького перетину ГОСТ 38-40534-75,

Ø напівклинові ГОСТ 38-105763-84.

Ремені нормального перетину є основними. У порівнянні з ременями інших типів вони найширше використовуються в загальному машинобудуванні. Тому передачі з такими ременями рекомендується застосовувати в курсових проектах.

Ремені нормального перетину випускаються 7 розмірів: 0, А,Б,В,Г,Д,Е (позначення ременя).

Вихідними даними для розрахунку кліноременной передачі є:

Nэ- потужність електродвигуна, (кВт);

nэл - частота обертання електродвигуна, (об/хв);

Ір - передавальне відношення ремінної передачі.

Розглянемо передачу з двома шківами

Відповідно до заданого або вибраного типа ременя і залежно від крутного моменту, на швидкохідному валу по таб. 2.12.[1] або таб. 2.13.[1] вибираємо перетин ременя. Може виявитися, що для заданого крутного моменту, личать ремені двох перетинів. В цьому випадку розрахунки зазвичай ведуться в двох варіантах, а потім вибирається оптимальний.

Вибрані діаметри шківів: d1 = 140(мм), d2 = 200(мм).

Остаточне передавальне число ремінної передачі визначається по формулі:                                 

, де ε - коефіцієнт ковзання прорезиненого ременя = 0,01÷0,02).

Швидкість ременя визначають по формулі:

, де  - швидкість ременя (м/с);

n1 – частота обертання меншого шківа, об/хв (n1=nел),

(м/с).

Міжосьова відстань ремінної передачі визначається компоновкою приводу. Воно повинне знаходитися в межах:

, де AP - міжосьова відстань ремінної передачі, (мм);

h- висота перетину ременя, (мм).

Оскільки міжосьова відстань не задана, вибираємо стандартне значення: Ір = 0.7,  Ар = 1.5d2     

197,5 ≤292 ≤300

При вибраній міжосьовій відстані  APзнаходять розрахункову довжину ременя  по формулі:

, де  - довжина ременя, (мм).

(мм).

Розрахункову довжину ременя округлюють до стандартної: 1120 мм.

При стандартній довжині ременя перераховуємо міжосьову відстань  АР по формулі:

(мм).

Перевіряємо кут обхвату на меншому шківі по формулі:

Після цього визначають потужність (кВт), що допускається на один клиновий ремінь по формулі:

, де [N] - потужність, що допускається на один клиновий ремінь, (кВт);

N0 - потужність, що допускається на один ремінь при α =168 0, IP = 0.7, вихідній довжині L0 і спокійній роботі. Його визначають по таб. 2.15, 2.16,2.17[1], знаючи перетин ременя, розрахунковий діаметр dpl і швидкість ременя;

Cα - коефіцієнт, що враховує вплив кута обхвату на тягову здатність ременя таб. 2.19[1]; 

CL - коефіцієнт, що враховує вплив кута обхвату на його довговічність, визначається залежно від відношення по таб. 2.19[1];

Cp - коефіцієнт режиму роботи таб.2.8[1]; 

ΔNu =0.0001·ΔTu· nб- поправка, що враховує зменшення впливу на довговічність вигину ременя на великому шківі із збільшенням передавального числа;

Tu - поправка до крутного моменту на швидкохідному валу, (H·м), таб. 2.20[1];

nб - частота обертання швидкохідного валу, (об/хв).

(кВт).

Далі визначаємо розрахункове число клинових ременів в передачі:

, де  z – розрахункове число ременів;

N - потужність електродвигуна, (кВт).

З врахуванням рівномірності розподілу навантаження між ременями дійсне число ременів в передачі визначається по формулі:

;

де z – дійсне число ременів;

Cz – коефіцієнт числа ременів.

Приймаємо число ременів z = 5.

6.6 Розрахунок шпонкових та шліцевих з’єднань

Розрахунок шпонкових з’єднань

В більшості випадків для кріплення коліс і муфт на валах застосовують ненапружені призматичні шпонки. Шпонки, що кріплять колеса, вибирають по ГОСТ 10748-79 та по СТ СЕВ 189-75.

Розміри шпонок і пазів приведені в табл. 5.19 [1].

Найчастіше застосовують шпонки з носами, що округляють (виконання А).

Найбільш небезпечною деформацією для шпонок і пазів є зминання від крутного моменту Мі ,(Н·м).

Рис. 6.2 Шпонкове з‘єднання

Розрахунок на зминання виробляється по наступній формулі: