Розрахунок та проектування верстата 2 групи, страница 14

9 ПИТАННЯ ЕКОЛОГІЇ І ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Першою вимогою раціональної експлуатації верстатів є дотримання умов безпеки при праці на верстаті.

Сучасні верстати є потужними швидкохідними машинами, що знімають велику кількість стружки за  одиницю часу. Для уникнення можливих травм при опиненні робітника в зоні дії механізмів,  виходу з ладу швидко обертаючих частин верстата,  ураженні  відлітаючою стружкою,  потрапляння під напругу та інших причинах  необхідно використовувати спеціальні пристрої та механізми, які забезпечують безпечну працю з верстатом.

Усі обертаючи частини верстата повинні бути закриті кришками та кожухами. Кожух повинен мати потрібну міцність і попереджувати попадання на робітника краплин охолоджувальної рідини. При роботі з верстатом з високими режимами обробки, щітки та огородження повинні надійно захищати працівника від стружки.

Великий ефект дає використання спеціальних реле та спеціальних стружковідвідників, що відсмоктують стружку крихких металів та абразивний пил з зони різання.

При відкриванні кришок змінних коліс коробки швидкостей та подачі різних механізмів потрібно щоб верстат автоматично вимикався та його не можна було ввімкнути пусковою кнопкою. Це захистить наладку верстата та регулювання його механізмів від випадкових пусків.

Частки виробничого пилу мають різну форму (кульки, голки, волокна). Частки пилу різної форми при одній і той же вазі осідають з різною швидкістю. Чим ближче їх форма до сферичної, тим швидше вони осідають. Робота пило збірних апаратів заснована на використанні різноманітних механізмів осаду часток: гравітаційний осад під дією сил тяжіння при проходженні часток крізь апарат, осад під дією центр обіжних сил, інерційний осад, електричний осад та інші.

Для очищення повітря на підприємствах використовують різні конструкції апаратів. За способом здавлювання пилу їх поділяють на апарати сухої, мокрої, електричної чисток та інші. Основною вимогою вибору того чи іншого типу обладнання є ступінь очищення повітря, який залежить від властивостей пилу та параметрів газового потоку.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Киркач Н.Ф., Баласанян Р.А.” Расчет и конструирование деталей машин”, Харьков, “Основа”, 1991

2.  Кучер А.М. “Металлорежущие станки”, Ленинград, “Машиностроение”, 1971.

3.  Ряховский О.А. “Справочник по муфтам”, Киев, “Высшая школа”.

4.  Чернилевский Д.В. “Детали машин и механизмов. Курсовое проектирование”, Киев, “Высшая школа” 1990.

5.  Чернов Е.А. “Проектирование станочной  электроавтоматики”, Москва, “Машиностроение”,1988.

6.  Використани: ГОСТ 6626-84  стандартні значення диаметрів валів; ГОСТ 1284-80  клинові ремні нормального сечіння; ГОСТ 10748-79  призматичні шпонки; СТ СЕВ 188-75  шлицьови з’єднання; ГОСТ  8338-75 кулькові підшипники; ГОСТ 333-79 роликові підшипники; ГОСТ 21573-76 електромагнітні муфти.

7.  Гасанов М.И. “Методические указания к курсовому проектированию по курсу “Оборудование автоматизированного производства””.  

8.  Под ред. А.С. Проникова. Металлорежущие станки и автоматы. Москва: "Машиностроение", 1981.

9.  Проников А.С. Расчет и конструирование металлорежущих станков. Киев, "Высшая школа", 1962.