Управління матеріальними потоками на підставі операційного обліку вантажопереробки і вартості (на прикладі оптової торгівлі), страница 6

Задача вирішується для розподільчої системи, яка містить один склад. Основний фактор, який впливає на місце розташування складу – розмір витрат на поставлення товарів із складу. Мінімізувати ці витрати можливо у тому випадку, коли склад розмістити біля центру важкості вантажопотоків.

Координати центру важкості вантажопотоку визначаємо за формулами:

ХР.Ц. 1 =                                                                    (1)

У Р.Ц. 1 =                                                                    (2)

де Гі – вантажообіг і-го споживача.

Результати розрахунків відобразити на карті районного обслуговування, яка має вигляд рис.1.

Метод пробної точки

Завдання виконується на креслені рис.1. Використовується метод визначення оптимального місця розміщення розподільчого центру (Р.Ц.2) у випадку прямокутної конфігурації мережі автомобільних доріг.

Розглянемо сутність методу на прикладі окремої ділянки.

Рис.2.

А, В, С, О – споживачі;

(20), (30), … - місячний вантажообіг. Пробною точкою є будь-яка точка, розташована на відрізку і яка не належить точкам А, В, С, О. Ділянку обслуговування перевіряють із кінця лівої ділянки. Порівнюють вантажообіг ліворуч і праворуч пробної точки. Коли вантажообіг ліворуч менше, чим праворуч, розглядають наступну ділянку (2). Процес  продовжується до тих пір, поки вантажообіг ліворуч не стане більшим, ніж праворуч.

У цьому випадку приймається рішення про розміщення складу у точку відрізка, який аналізується.

В даній роботі по методу пробної точки склад розміщений в точці (65;57), тобто Х = 66, У = 51.

Висновок.

 Отже, за допомогою двох методів (методу визначення центру важкості вантажопотоку і методу пробної точки) ми визначили оптимальне місце розміщення складу оптової торгівлі для п’яти крамниць: Р.Ц.1 з координатами  (53;55), Р.Ц.2 з координатами (66;51).

ОПТИМАЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТОВАРІВ НА СКЛАДІ

Завдання: розробити субоптимальну схему розміщення різноманітних партій товарів на складі.

Вихідні дані:

1.  Масив партії товарів:

М {К} = К1, К2, К3, К4, К5

2.  Розміщення здійснюється у приміщені прямокутної форми, одноповерхове.

Сітка колон: {9м*12м}

3.  Початок технічного потоку – ділянка 1.

4.  Площа ділянок

S = 270 м2;

S = 370 м2;

S = 330 м2;

S = 300 м2;

S = 290 м2.

5.  Матриця зв’язку поміж ділянками, де розміщуються партії товарів.

6.  Функція цілі:

F =                    W ij * L ij                 min,

де L ij =   X j – X i       +     Y j – Yi        -   відстань поміж ділянками   i  і  j.

     X, Y – відповідні координати центрів ділянок, між якими розраховується вантажопотік.

Вказівки:

1)  Вибирається конфігурація приміщення у плані: задається одноповерхове, двох прольотне приміщення з одним проїздом, який проходить посередині – 6м.

2)  Довжину приміщення визначають, виходячи із загальної площі ділянок і ширини приміщення.

3)  Довжину кожної ділянки при розміщені з однієї сторони проїзду визначають поділенням її площі на ширину.

4)  Рішення задачі визначається шляхом розрахунку функції цілі для декількох можливих варіантів розміщення ділянок та вибору з них мінімального значення функції цілі.

5)  Результати оформляємо у вигляді схем варіантів розміщення ділянок партії товарів, які мають вигляд малюнку, зображеного на рис.1.

Ділянка 1

2

3

Ділянка 1

4

5

Рис.1. Приклад розміщення ділянок партії товарів

Рішення:

1. Загальна площа ділянок                   S = 1560м2

2. Довжина приміщення = (1560:24) = 65    63м.

3. Довжина кожної ділянки:

Д = 270:12=22,5=20 (м);

Д = 370:12=30,8=30(м);

Д = 330:12=27,5=27(м);
Д = 300:12=25(м);

Д = 290:12=24,2=24(м).

Загальна сума довжини ділянок – 126м.

Варіант 1.