Задача вирішується для розподільчої системи, яка містить один склад. Основний фактор, який впливає на місце розташування складу – розмір витрат на поставлення товарів із складу. Мінімізувати ці витрати можливо у тому випадку, коли склад розмістити біля центру важкості вантажопотоків.
Координати центру важкості вантажопотоку визначаємо за формулами:
ХР.Ц. 1 = (1)
У Р.Ц. 1 = (2)
де Гі – вантажообіг і-го споживача.
Результати розрахунків відобразити на карті районного обслуговування, яка має вигляд рис.1.
Метод пробної точки
Завдання виконується на креслені рис.1. Використовується метод визначення оптимального місця розміщення розподільчого центру (Р.Ц.2) у випадку прямокутної конфігурації мережі автомобільних доріг.
Розглянемо сутність методу на прикладі окремої ділянки.
Рис.2.
А, В, С, О – споживачі;
(20), (30), … - місячний вантажообіг. Пробною точкою є будь-яка точка, розташована на відрізку і яка не належить точкам А, В, С, О. Ділянку обслуговування перевіряють із кінця лівої ділянки. Порівнюють вантажообіг ліворуч і праворуч пробної точки. Коли вантажообіг ліворуч менше, чим праворуч, розглядають наступну ділянку (2). Процес продовжується до тих пір, поки вантажообіг ліворуч не стане більшим, ніж праворуч.
У цьому випадку приймається рішення про розміщення складу у точку відрізка, який аналізується.
В даній роботі по методу пробної точки склад розміщений в точці (65;57), тобто Х = 66, У = 51.
Висновок.
Отже, за допомогою двох методів (методу визначення центру важкості вантажопотоку і методу пробної точки) ми визначили оптимальне місце розміщення складу оптової торгівлі для п’яти крамниць: Р.Ц.1 з координатами (53;55), Р.Ц.2 з координатами (66;51).
ОПТИМАЛЬНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТОВАРІВ НА СКЛАДІ
Завдання: розробити субоптимальну схему розміщення різноманітних партій товарів на складі.
Вихідні дані:
1. Масив партії товарів:
М {К} = К1, К2, К3, К4, К5
2. Розміщення здійснюється у приміщені прямокутної форми, одноповерхове.
Сітка колон: {9м*12м}
3. Початок технічного потоку – ділянка 1.
4. Площа ділянок
S = 270 м2;
S = 370 м2;
S = 330 м2;
S = 300 м2;
S = 290 м2.
5. Матриця зв’язку поміж ділянками, де розміщуються партії товарів.
6. Функція цілі:
F = W ij * L ij min,
де L ij = X j – X i + Y j – Yi - відстань поміж ділянками i і j.
X, Y – відповідні координати центрів ділянок, між якими розраховується вантажопотік.
Вказівки:
1) Вибирається конфігурація приміщення у плані: задається одноповерхове, двох прольотне приміщення з одним проїздом, який проходить посередині – 6м.
2) Довжину приміщення визначають, виходячи із загальної площі ділянок і ширини приміщення.
3) Довжину кожної ділянки при розміщені з однієї сторони проїзду визначають поділенням її площі на ширину.
4) Рішення задачі визначається шляхом розрахунку функції цілі для декількох можливих варіантів розміщення ділянок та вибору з них мінімального значення функції цілі.
5) Результати оформляємо у вигляді схем варіантів розміщення ділянок партії товарів, які мають вигляд малюнку, зображеного на рис.1.
Ділянка 1 |
2 |
3 |
Ділянка 1 |
4 |
5 |
Рис.1. Приклад розміщення ділянок партії товарів
Рішення:
1. Загальна площа ділянок S = 1560м2
2. Довжина приміщення = (1560:24) = 65 63м.
3. Довжина кожної ділянки:
Д = 270:12=22,5=20 (м);
Д = 370:12=30,8=30(м);
Д
= 330:12=27,5=27(м);
Д = 300:12=25(м);
Д = 290:12=24,2=24(м).
Загальна сума довжини ділянок – 126м.
Варіант 1.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.