НЕСПЛАТА ПОДАТКІВ - ПРОБЛЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВАГИ
Виступ Президента України Леоніда Кучми на розширеному засіданні колегії Державної податкової адміністрації 19 квітня 1997 року
Шановні учасники засідання!
3 часу утворення в Україні податкової адміністрації, а це — менше року, я вдруге зустрічаюся з вами. І це не випадково. На вас покладено важливу функцію державного будівництва та розвитку економіки.
Вважаю, що не можна не помічати позитивних моментів, які формуються в роботі податкової адміністрації. Процес її становлення як центрального органу виконавчої влади відбувається більш-менш нормально. Особливо коли враховувати те, що ми обмежені часом. На відміну від розвинених країн, де цей процес зайняв десятиріччя.
Зважаючи на доповідь Миколи Яновича Азарова та виступи, що вже прозвучали, зупинюся лише на кількох проблемах. А саме: деяких питаннях бюджетно-фінансової політики і окремих аспектах вашої роботи.
Неупереджений аналіз дає підстави твердити, що ми маємо певні ознаки оживлення економіки, виходу з кризи. І здавалося б: наближення ситуації форс-мажору буде мобілізувати владні структури. Вже хоча б з відчуття самозбереження.
Однак у нас уже сформувалася своєрідна аналогічна послідовність, коли після мобілізації зусиль на прийнятті ключового рішення настає період спаду, новий виток політичної боротьби та руйнування позитивних напрацювань.
Саме так розвиваються події після прийняття Конституції, якій, нагадаю, незабаром виповниться рік. Мені вже доводилося неодноразово вести мову про бюджетний процес. І сьогодні я знову змушений повернутися до цього питання. Оскільки, по-перше, бюджет і досі не прийнято; по-друге, Президента і виконавчу владу звинувачують у неконструктивності дій у бюджетному процесі.
Весь час дебатується на перший погляд прийнятна ідея — затвердити Державний бюджет на 1997 рік на старій податковій основі, внести лише кількісні корективи у чинне законодавство.
Проте такий підхід розрахований швидше всього на необізнаних. Важливість нового пакета законів пов'язана якраз не настільки з кількісними, як з якісними змінами діючої системи оподаткування. Це — головне.
Я казав і кажу тим, хто не сприймає запропоноване: подивіться на один із наріжних проектів пакета законів нової податкової системи — "Про вне-
сення змін і доповнень до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Він має принципово нову філософію порівняно із чинним законом про оподаткування прибутку. Треба ж знайти в собі сили й визнати, що цей закон, прийнятий ще в 1994 році, є чи не найбільш деструктивним за своїм змістом.
І я вважаю, що, якщо депутатам щось незрозуміле, зберіть тих, хто працює. Вони пояснять.
Натомість запропонований законопроект не просто зменшує податковий тиск на вітчизняного товаровиробника, а вносить принципові зміни у визначення об'єкта оподаткування. Передбачає введення особливого порядку для формування страхових резервів, запровадження відрахувань на відновлення природних ресурсів. Вводить щомісячну сплату податку на прибуток замість діючої сплати авансових платежів.
І справа не лише в цьому. Не менш важливим є встановлення нового порядку визначення амортизаційних відрахувань та їх віднесення на витрати виробництва.
Хочу підкреслити: зниження податкового тиску і запровадження нового механізму прискореної амортизації — це основа відновлення інвестиційного процесу і виведення економіки з кризи. У 1996 році загальна сума амортизації склала 5 мільярдів 960 мільйонів гривень, У 1997 році, при застосуванні нових коефіцієнтів та системи нарахування амортизації, ця сума мала б подвоїтися — зрости до 9,6 мільярда.
Таким чином, передбачається відновити втрачену роль амортизації у формуванні інвестицій. Новий порядок нарахування податку на прибуток буде утворювати для цього необхідні економічні передумови. Якісні переваги закладено і в інші проекти податкових законів.
Тому усвідомлення їх значення для економіки не повинно перекриватися сліпим дотриманням діючих процедурних норм роботи Верховної Ради. І це, в першу чергу, мало б зрозуміти керівництво ВР, але цього не сталося.
Ми створюємо принципово нову економіку. Життя щоденно висуває перед нами нові проблеми. Для їх оперативного розв'язання треба йти на компроміси, вести пошук узгоджених рішень. Що б там не говорили, а 5 місяців від часу внесення законопроектів цілком достатньо, якщо є бажання працювати, для їх прийняття,
Водночас важко зрозуміти тих, хто заперечує необхідність прийняття законопроектів у пакеті. Адже наш гіркий досвід повинен вже навчити, що означає для економіки нереальний бюджет, його прихований дефіцит, незба-лансованість доходів і видатків. Криза неплатежів, заборгованість із заробітної плати, недофінансування
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.