Навчальний посібник по дисципліні «Екологічна експертиза», страница 2

- статус експерта-еколога, має рацію і обов'язки замовника екологічної експертизи;

- порядок проведення екологічної експертизи;

- структуру висновку екологічної експертизи.

- фінансування і міжнародна співпраця в області екологічної експертизи;

- методи складання і проведення ОВОС і екологічної експертизи.

Окрім цього, студент повинен уміти:

- здійснювати збір і аналіз  базової екологічної інформації;

- давати характеристику природного середовища за наслідками

ретроспективних і сучасних екологічних досліджень;

- оцінювати дію об'єкту екологічної експертизи, що реалізовується, на стан навколишнього природного середовища;

- передбачати заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища і екологічної безпеки;

- складати в повному об'ємі державну експертизу.

1.Загальне положення про екологічну експертизу

Термін експертиза походить від французького слова expertise (експертиз) або латинського - expertus (экспертус), що означає дослідження, досвід. Отже, поняття “експертиза”, в загальному сенсі цього слова, включає дослідження фахівцями питань, вирішення яких вимагає спеціальних знань, вживаних в багатьох областях людської діяльності. Існують декілька видів експертиз. В першу чергу це судова експертиза, землевпоряджувальна, медична і так далі Екологічна експертиза передбачена чинним законодавством, законами України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 р., «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 р., та іншими правовими актами. Таким чином, поєднання слів «екологічна експертиза» може означати результати екологічних досліджень на конкретних територіях або акваторіях, які оформлені відповідними офіційними документами на основі чинного в Україні законодавства в області екології і охорони навколишнього природного середовища. Поняття «експертиза» включає, в загальному сенсі цього слова, дослідження фахівцями питань, вирішення яких вимагає спеціальних пізнань і застосування наукових методів дослідження. Згідно ст.1. закону України «Про екологічну експертизу», екологічна експертиза – це вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань і об'єднань громадян, яка обгрунтовувається на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі і оцінки передпроектних, проектних і інших матеріалів або об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованій або здійснюваній діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональному використанню і відтворенню природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки. Інакше кажучи, екологічна експертиза – це попередня перевірка відповідності проектів, іншій документації вимогам екологічного законодавства, екологічній безпеці держави. Як галузь досліджень і процедура управління дією людини на навколишнє середовище, екологічна експертиза вийшла з сфери оцінки технологій і екологічної риски. Екологічна експертиза є комплексною оцінкою впливу на природні ресурси, якість навколишнього середовища і здоров'я людей різних техногенних об'єктів (проектів підприємств, споруд), технологій, винаходів, стандартів, речовин, виробів, матеріалів, проектів по перетворенню природи і так далі в масштабах вибраної території, регіону і держави. Інакше кажучи, екологічна експертиза – це попередня перевірка відповідності проектів вимогам екологічного захисту суспільства і навколишнього середовища.

Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновку про відповідність запланованої або здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про навколишнє природне середовище, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення  екологічної безпеки. Як випливає з цього визначення, перш ніж зробити експертний висновок  необхідно виконати комплекс досліджень (в т.ч. моніторингових), у результаті яких буде отримано уявлення про стан навколишнього природного середовища в конкретний час на певній території (акваторії). Після цього необхідно проаналізувати екологічні чинники планованих або діючих господарських об'єктів, які можуть негативно відображатися на стані навколишнього природного середовища. Як правило, ці дії здійснюються спеціально уповноваженими державними органами і суспільними эколого-экспертными формуваннями.