Порівняння варіантів графіка оволодіння перевезеннями. Визначення експлуатаційних витрат

5.1       Порівняння варіантів графіка оволодіння перевезеннями

Найбільше точно обсяги робіт і будівельні витрати визначають при розробці проектів організації будівництва і грошових розрахунків. Для техніко-економічного порівняння варіантів у більшості випадків можна обмежуватися менш точними підрахунками обсягів робіт і будівельної вартості, з огляду на лише ті об'єкти і види робіт, по яких найбільше істотно розрізняються порівнянні варіанти.

Порівняння варіантів необхідно провести, визначивши будівельну вартість, експлуатаційні витрати і приведені витрати по кожній зі  схем, що зіставляються. Насамперед , необхідно визначити витрата дизельного палива й електричної енергії для обчислення механічної роботи локомотива на перегоні.

5.2       Визначення експлуатаційних витрат

Експлуатаційні показники повинні характеризувати особливості кожного варіанта в експлуатаційному відношенні. До цих показників відносяться: вагові норми потягів, швидкості їхнього руху, час обороту локомотива і вагонів, потреба в рухливому складі, у штаті працівників, необхідних для роботи, потреба в електроенергії і паливі.

Методи підрахунку експлуатаційних витрат включає двох груп (складових)  доданків:

 а) витрати, пропорційні обсягу робіт ( розміру руху), С_дв усл. ед / рік;

б)  витрати по змісту постійних пристроїв С_пу. усл. ед /рік.

Перша група включає вартість видаткового палива й електроенергії для локомотивів і їхнє екіпірування, деяку частину витрат по поточному змісті й амортизацію верхньої будови колії, витрати по змісту локомотивних бригад, технічному огляду вагонів.

Друга група включає іншу частину витрат по поточному змісті головних і станційних колій, витрати по утриманню штучних споруд, пристроїв електропостачання, зв'язку і СУБ, роздільних пунктів та інше. Ця група експлуатаційних витрат, хоча й у меншій мері, чим перша, теж залежить від розмірів руху, тому що вартість поточного змісту постійних пристроїв визначається їх потужністю.

У нашому випадку експлуатаційні витрати розрахуємо на ПЕОМ за допомогою програми ЕРАS.

5.3       Визначення капітальних вкладень

Для порівняння варіантів і прийняття рішень треба визначити капітальні вкладення, що характеризують порівняльні властивості розглянутих рішень. Необхідно, що б варіанти були розглянуті на основі вихідних однакових даних.

При порівнянні варіантів по сумі приведених витрат важливі не абсолютні значення витрат, а їхня різниця по варіантах. У зв'язку з цим можна не враховувати вартість капіталовкладень однакових для усіх варіантів.

Вартість рухливого складу - локомотивів і вагонів визначається на основі потреби в ньому і цін існуючих локомотивів і вагонів або вартості, установленому розрахунком для нових типів рухомого складу, що може прийматися на проектованій лінії.

Визначення капітальних вкладень будемо робити за формулою:

                                         (5.8),

де К_с – будівельна вартість реконструкції;

К_л – капітальні вкладення в локомотивний парк;

К_в – капітальні вкладення в вагонний парк;

К_г – вартість вантажної маси, що знаходиться в процесі перевезення.

Перша схема оволодіння перевезеннями:

- для першої схеми будівельна вартість буде складатися з вартості будівництва двухпутних вставок для організації безупинного схрещення потягів

                                            (5.9)

де к_дв – вартість 1 км двухпутних вставок;

L_дв – довжина двухпутних вставок;

                                                                                (5.10)

L – довжина дільниці що реконструюється.

.

- капітальні вкладення в локомотивний парк визначимо за формулою:

                                                (5.11)

де С_л – вартість одного локомотива;

М_инв – інвентарний парк локомотивів;

                               (5.12)