Особливості вибору напрямку залізниці в сучасних ринкових відносинах

УДК 625.1:338.47

Ковригіна В.В. Особливості вибору напрямку залізниці в сучасних ринкових відносинах// Зб. наук. праць. -  Харків: УкрДАЗТ, 2009.- Вип. - С.

          Принцип оптимальності (вирішальне правило, цільова функція) на основі якого обирають варіант, може бути заданим заздалегідь (задача досліджень операцій), але й може бути сформованим під час вирішення даної конкретної задачі (задача прийняття рішення) на основі структури віддання переваги головного лиця, приймаючого рішення (ЛПР), наприклад, головного інженера проекту, начальника відділу вишукувань і проектування або директора проектно-вишукувального інституту.

          Список літ. – 3 назв.

УДК 625.1:338.47

В.В. Ковригіна

ОСОБЛИВОСТІ ВИБОРУ НАПРЯМКУ ЗАЛІЗНИЦІ В СУЧАСНИХ РИНКОВИХ ВІДНОСИНАХ

Вибір варіанту напрямку залізниці та її параметрів здійснюється на ранніх етапах проектної підготовки будівництва.

Спочатку обирається найбільш ефективний варіант по показникам порівняльної економічної ефективності, в якості яких виступають: порівняльний інтегральний ефект, приведені (модифіковані – у разі врахування частини податкових відрахувань від прибутку) будівельно-експлуатаційні витрати, строк окупності додаткових інвестицій, коефіцієнт ефективності додаткових інвестиційних вкладень.

Після цього обраний варіант оцінюється по показникам загальної економічної ефективності, основними з яких є: чистий дисконтований прибуток (інтегральний ефект інвестицій), строк окупності інвестицій, індекс прибутковості (індекс рентабельності інвестицій) та внутрішня норма прибутковості (норма рентабельності інвестицій).

Якщо обраний варіант відповідає вимогам загальної економічної ефективності інвестицій та забезпечує норму рентабельності вкладів і строк повернення вкладів, що вимагає інвестор, прозводять оцінку показників комерційної ефективності для ефективності для даного варіанта, обумовлюючи потоки реальних грошей по інвестиційному, операційному, фінансовому видам діяльності підприємства (залізниці, що проектується ) й разроховуючи поточне й накопичувальне сальдо, при додатніх розмірах яких у будь-якому часовому інтервалі обраний варіант визнається економічно ефективним і рекомендується до реалізації. Якщо сальдо мінусове то розглядають можливість залучення інвестором додаткових коштів.

В розглянутій схемі основними показниками ефективності варіантів проектного рішення є вартісні (коштовні), що являють собою загальновизнані показники, незважаючи на відомі недоліки цих показників.

В проектуванні залізниць використовують принцип варіантності, який забезпечує можливість порівняльної оцінки варіантів. Принципова різниця між варіантами  пояснюється різними цілями, які ставить проектувальник у конкретній задачі (при цьому цілі ці частіше за все бувають різнонаправленими) .

          Принцип оптимальності (вирішальне правило, цільова функція) на основі якого обирають варіант, може бути заданим заздалегідь (задача досліджень операцій), але й може бути сформованим під час вирішення даної конкретної задачі (задача прийняття рішення) на основі структури віддання переваги головного лиця, приймаючого рішення (ЛПР), наприклад, головного інженера проекту, начальника відділу вишукувань і проектування або директора проектно-вишукувального інституту.

          В проектуванні залізниць також використовують принцип стадійності (етапності), який забезпечує економію ресурсів (часових, трудових,  енергетичних, грошових), необхідних для створення проектно-кошторисної документації.

          Вибір варіанта напрямку та параметрів залізниці, що проектується, прозводиться на передпроектних етапах: попередньо на 1-му етапі – при визначенні цілей інвестування с розробкою клопотання (декларації) про наміри і потім остаточно на 2-му етапі – при обґрунтуванні інвестицій у будівництво з отриманням акта вибору земельної дільниці для будівництва.

          Прийняття рішення проводиться в умовах невизначеності, причинами якої є:

- складність та трудомісткість у визначенні точних значень ряду показників, яку визвано невеликим обсягом ресурсів, що виділяються для цілей вишукування та проектування;

- необхідність прогнозування змін умов задачі, що вирішується (розмірів вантажообігу, вартісних показників, екологічних, соціальних, політичних факторів і т.д.) через значний часовий інтервал – від моменту прийняття рішення по вибору варіанта до моменту виведення побудованої залізниці на рівень 70% проектної потужності (цей термін може складати від 9 до 18 років);

- унікальність, притаманна в деякій мірі усім залізницям, що проектуються, які являють собою складні природно-технічні системи (особливо піонерні залізниці, що проектуються в малоосвоєних та маловивчених місцевостях).

Для розрахунку невизначеності при порівнянні двох варіантів проектних рішень розроблено різноманітні методи.

Оскільки задача по виборі варіанта вирішується в умовах невизначеності, зростає імовірність того, що при першопочатковому порівнянні по названим показникам порівняльної економічної ефективності варіанти можуть виявитися рівноцінними в межах точності   техніко-економічних розрахунків (наприклад, на передпроектних етапах рівноцінними вважаються варіанти з відносною різницею по показниках в межах 10…15%).