Прив'язка зйомочних ходів до пунктів геодезичної мережі

Лекція № 22. Прив'язка зйомочних ходів до пунктів геодезичної мережі

                   План лекції:

1. Типові схеми прив'язки.
2. Безпосередня прив'язка (прив'язка кутом).
3. Полярний спосіб.

Визначення координат планових розпознаків виконують різними способами: кутовими і лінійними засічками, полярним і паралактичним способами, тріангуляційними побудовами та їх сполученням, а також прокладанням теодолітних ходів. При виборі способу визначення координат планових розпознаків користуються "Типовими схемами визначення координат планових розпознаків", які уміщуються в інструкціях з топографічних зйомок.

Для включення усіх видів зйомок в загальну систему координат (державну або місцеву) зйомочні ходи (теодолітні, нівелірні), які які прокладаються для обгрунтування зйомок, прив'язуються до пунктів державної (місцевої) геодезичної мережі (до твердих точок , напрямків).

Прив'язка - це геодезичні дії, які заключаються у вимірюваннях для передачі кутів орієнтування, координат і відміток з твердих пунктів, напрямків на точки обгрунтування даної зйомки.

Способи прив'язки залежать від місцевих умов, розміщення пунктів геодезичної мережі, точок зйомочного обгрунтування, видимості пунктів.

При прив'язці необхідно передбачати подвійний, потрійний контроль, тобто виконувати прив'язку до двох, трьох пунктів або напрямків.

Спосіб оберненої засічки

Визначення координат планових розпознаків оберненою засічкою є найбільш економічне і швидке. Обернена засічка застосовується у відкритій місцевості, якщо з землі (місця РП) є видимість на чотири пункти тріангуляції (Рис. 1), а відстань між розпознаками і будь-яким вихідним пунктом повинна бути не менша 0.8-1.0 км, а два суміжних кути на розпознаку повинні бути не менше 30° і не більше 150°.

Рис. 1

Суть оберненої засічки полягає в тому, що ми установлюємо теодоліт над розпознаком міряємо горизонтальні кути між напрямками на пункти тріангуляції. За допомогою виміряних кутів і координат пунктів тріангуляції, між якими виміряли кути, обчислюють координати розпознаків. Обчислення ведуть в такій послідовності:

1.  Вихідні пункти тріангуляції нумеруються за ходом годинникової стрілки, починаючи від напрямку, який вибрали за початковий і відповідно позначають кути, від початкового напряму через β; γ; δ.

2.  За формулою Деламбра обчислюють дирекційний кут напрямку 1 -Р

За формулою Деламбра визначають румб напрямку 1-Р і відповідно до знаків чисельника та знаменника визначають чверть і від румба переходять до дирекційного кута.

3.  Обчислюють дирекціоні кути всіх напрямків:

α_2-Р=α_1-Р + β;   α_3-Р = α_1-Р + γ;      α_4-Р = α_1-Р + δ.

4. За. формулами Гаусса двічі обчислюють координати розпознака. Для цього утворюють дві пари напрямків, за якими обчислюють координати розпознака. Наприклад, перша пара напрямків з пунктів тріангуляції 1 і 2, в другу пару слід взяти напрямок, який не використовувався в формулі Деламбра, тобто пункт тріангуляції - 4. Комбінації пар слід підбирати так, щоб кути біля розпозпака були по можливості близькі до 90° і не менше 30° , але не більше 150°.

Спосіб комбінованої засічки

Комбінована засічка застосовується в тих випадках, коли з розпознака видно тільки три напрямки і хоча б з одним з них була взаємна видимість (Рис. 2). На розпознаку теодолітом міряють кути: β, γ, δ і переходять з теодолітом на пункт тріангуляції "1", з якого видно розпознак і на ньому міряють прилеглі кути ε і ђ. Ця засічка може застосовуватись у відкритій або напіввідкритій місцевості.

Рис. 2

Для обчислення координат розпознака спочатку за допомогою прилеглих кутів ε і ђ двічі обчислюють дирекційний кут напрямку 1-Р. α_1-Р = α_1-4 + ε  і  α_1-Р = α_1-5 - ή  і обчислюють середнє значення, якщо розбіжність між ними не перевищує ±30". Після цього за допомогою виміряних кутів β і δ обчислюють дирекційні кути напрямків: α_2-Р = α_1-Р - β  і 

α_3-Р = α_1-Р + δ. Маючи дирекційні кути всіх напрямків і координати вихідних пунктів за формулами Гаусса двічі обчислюють координати розпознака.

Полярний спосіб

Полярний спосіб (вус) визначення координат розпозпаків застосовують в випадках, коли розпознак знаходиться близько від пункту тріангуляції (Рис. 3).

Для визначення координат розпознака, міряють віддаль "b" (базис) від пункту тріангуляції до розпознака в прямому і зворотному напрямах, а на пункті тріангуляції (1) теодолітом міряють прилеглі кути β₁ і β₂ між базисом і суміжними пунктами тріангуляції (2, 3). Крім цього для контролю на розпознаку (Р) теодолітом міряють кути γ₁ і γ₃ між базисом і суміжними пунктами тріангуляції (4, 5).

В випадках, коли безпосередньо на місцевості виміряти базис "b" не можливо, йото визначають як неприступну відстань.

            Рис. 3

Координати обчислюють в такій послідовності:

1.  Розв'язуючи обернені геодезичні задачі, визначають дирекційні кути ліній 1-2 і 1-3, тобто α_1-2 і α_1-3.

2.  Двічі визначають дирекційний кут виміряної лінії "b" (α_1-Р)₁ = α_1-2 + β₁; 

(α_1-Р) = α_1-3 - β₂ і обчислюють середнє значення дирекційного кута лінії 1-Р з двох його значень α_1-Р = (α_1-Р)₁ + (α_1-Р)₂/2.

3.  Обчислюють прирости координат і координати розпознака за формулами:

Δх = bcosα_1-P,              Δy = bsinα_1-P,

x_P = x₁ + Δx,                y_P = y₁ + yx.

4.  Для контролю правильності обчислення координат розпознака обчислюють дирекційний кут лінії 4-Р, тобто α_4-Р і віддаль 4-Р=d, розв'язуючи обернену геодезичну задачу.

5.  Обчислюють кут γ_1обч, як різницю дирекційних кутів α_4-Р-α_1-Р=γ_1обч (правий напрям мінус лівий напрям) і порівнюють його з кутом γ_1вим, γ_1обч-γ_1вим=ω. Розходження "ω" не повинні перевищувати: