План лекції:
1. Геодезична система координат.
2. Система плоских прямокутних координат Гауса-Крюгера.
3. Довільна система прямокутних координат. Полярні та біполярні координати.
1. Геодезична система координат.
Положення точок на фізичній поверхні Землі визначається координатами - величинами, які характеризують розміщення точок відносно початкових площин, ліній і точок, котрі визначають вибрану систему координат. Системи координат, які застосовуються в геодезії, можна розділити на просторові і плоскі.
Геодезичні координати,належать до прийнятого референцеліпсоїдаі визначаються положенням нормалі до поверхні еліпсоїда. На відміну від астрономічних, геодезичні координати не вимірюються приладами, їх одержують тільки шляхом обчислень.
Координатними площинами в геодезичній системі координат є площина екватора ЕМЕ1М1 та площина початкового меридіана ЕРЕ1Р1(рис.24 ). В даній системі координат положення точки А на фізичній поверхні Землі визначається трьома координатами; геодезичною широтою В, геодезичною довготою L, геодезичною висотою H.
Геодезичною широтоюточки А називається гострий кут В між площиною екватора і нормаллю Аn до поверхні еліпсоїда в даній точці. Широти відраховуються від площини екватора до полюсів і змінюються від 0° до 90°. Широти точок, розміщених в північній півкулі, називаються північними, вони мають знак "+", широти точок південної півкулі - південними, мають знак "-".
Геодезичною довготоюточки А називається двогранний кут L, утворений площиною початкового меридіана РЕР1 і площиною меридіана, який проходить через дану точку. За початковий меридіан прийнято меридіан, який проходить через центр головного залу Грінвицької обсерваторії біля Лондона. Довготи відраховуються від 0° до 180° до сходу та заходу від початкового меридіана і, в залежності від цього, називаються східнимиабо західними.
Геодезичною висотоюточки А називається віддаль Аа по нормалі від поверхні еліпсоїда до точки місцевості. Геодезична висота відраховується від поверхні еліпсоїда в бік зростання висот. Висоти точок, що розміщуються нижче поверхні еліпсоїда, будуть від'ємними.
Різниця астрономічних і геодезичних координат викликана відхиленням прямовисних ліній. Відхиленням прямовисної лінії в данійточці земної поверхні називається кут и між прямовисною лінією та нормаллю до поверхні еліпсоїда (рис.25).
Величини відхилень прямовисних ліній залежать від розмірів і орієнтування рєференц-еліпсоїда, а також від нерівномірності розподілу мас в тілі Землі. В рівнинній місцевості відхилення складають 4-5", в деяких районах досягають 10-15", а в передгірських та гірських районах - 30-60".
Через те, що різниці широт точок в 1", відповідає лінійна віддаль близько 30 м, то координати в цих системах можуть відрізнятися на 100 м й більше.
Географічна система координат є єдиною для всієї земної кулі. Однак вона незручна для практичного використання, особливо в інженерно-геодезичних роботах. В цій системі взаємне положення пунктів визначається в кутових величинах (градуси, мінути, секунди), лінійне значення цих одиниць в різних точках різне в залежності від широти. Обчислення за допомогою геодезичних координат складні та трудомісткі. Тому вони використовуються при вирішенні задач при великих віддалях між точками.
2. Система плоских прямокутних координат Гауса-Крюгера
При створенні планів місцевості важливе значення має вибір напряму
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.
