Побудова планів. Нанесення точок на план по координатах. Нанесення ситуації на план. Оформлення плану

Страницы работы

Содержание работы

Лекція №18. Побудова планів. 4 год.

    План лекції.

1.  Побудова плану полігону (ходу) по румбах і у горизонтальних прокладеннях ліній.

2.  Розрахунки на листі паперу визначеного формату.

3.  Нанесення точок на план по координатах.

4.  Нанесення ситуації на план. Оформлення плану.

            Основними приладами для побудови планів служать: лінійка, косинець, циркуль-вимірювач, транспортир, масштабна лінійка.

            Для побудови плану застосовують  найчастіше металеві лінійки. До будь-якої лінійки ставиться  одна основна вимога – лінія, проведена вздовж її ребра, повинна бути прямою. З  метою перевірки цієї вимоги на рівному листку паперу формату А1 гостро заструганим твердим олівцем вздовж ребра лінійки проводять лінію. Потім цим же ребром прикладають лінійку до лінії з другого боку, і якщо ребро лінійки на всій довжині лінії однаково до неї торкається, то умова вважається виконаною; якщо ця умова не виконується , то лінійка до роботи не придатна.

            Ребра косинця перевіряють такими ж діями.  Крім того, косинець має бути прямокутним. Для перевірки прямокутності косинець коротким катетом прикладають до лінійки, а по довгому катету проводять лінію. Потім косинець перекладають, повернувши його через довгий катет, прикладають коротким катетом до лінійки, а по довгому катету проводять лінію.

Якщо дві прокреслені лінії співпадуть або будуть паралельними, то умова виконана; якщо ця умова не виконується , то косинець не придатний для побудови прямих кутів.

            Циркуль-вимірювач повинен мати гострі ніжки,  а гвинт, який скріплює ніжки, повинен добре утримувати їх під час роботи.

            Для перевірки окремої масштабної лінійки, а також масштабної лінійки транспортира застосовують вимірювач , яким і порівнюють віддалі між основами, трансверсалями і горизонтальними лініями.

            При побудові  координатних сіток застосовують ряд інших  інструментів,  які ми потім розглянемо.

1.  Побудова плану полігона  (ходу) по румбах і в горизонтальних прокладеннях ліній

             Для невеликих земельних ділянок (землеволодінь, землекористувань) план можна побудувати за  виміряними на місцевості кутами й лініями. При цьому кути на плані відкладають за допомогою геодезичного транспортира , а лінії відкладають за допомогою масштабної  лінійки. Але такий спосіб побудови плана має той недолік, що похибка побудови кожного кута викликає поворот (закручування) всієї іншої частини плану, і тим самим зменшує точність побудови плану.

            Такого недоліку уникають при побудові плану по румбах. У цьому  випадку розрахунки відомості закінчуються на визначення румбів ліній, а сторони, тобто довжина  ліній одержується  при виконанні польових вимірювань.

            Для побудови плану полігона посередині листа,  на якому будується  план, проводять вертикальну лінію Пн-Пд, яку і приймають за  лінію,  паралельну осьовому меридіану.

            Якщо план витягнутий із заходу на схід, то можна провести декілька ліній, але вони обов'язково повинні бути паралельні  до осьового меридіана, а отже, і паралельні між собою.

            Починати побудову можна з будь-якої точки полігону, але необхідно вірно визначити її місце на листку паперу для того,  щоб план полігона розмістився у центрі листа. Для  цього  інколи, поклавши його на лист, позначають положення вихідної точки.

            Напрямок ліній по румбах будують за допомогою транспортира наступним чином. Центр транспортира прикладають до лінії Пн-Пд і повертають транспортир так, щоб на лінії  Пн-Пд по дузі  транспортира був відлік, який відповідає  значенню румба.

            Для напрямків Пн і ПдЗ транспортир розташовують півсферою вгору, а лінійку ставлять ребром у напрямку ПнЗ-ПдС. Косинець коротким катетом щільно ставлять до лінійки, а довгими катетом, теж щільно, до лінійки транспортира. Потім транспортир знімають, косинець пересувають на потрібну  віддаль вздовж лінійки і по довгому ребру косинця проводять тоненьку лінію.

            Для напрямків ПнЗ і ПдС транспортир теж кладуть  півдугою вгору, а лінійку кладуть ребром у напрямку ПнС-ПдЗ. Косинець коротким катетом ставляють щільно до ребра лінійки, а довгим - до лінійки транспортира. Транспортир знімають, косинець пересувають не відриваючи вздовж лінійки до потрібної точки.

            Продовжуючи  такими діями відкладати кути та лінії на останньому куті та останній лінії одержуємо точку  1´, яка не співпадає з положенням точки 1. Відрізок неспівпадання 1´- 1 і називається нев´язкою у периметрі fр , яка обумовлена похибками при відкладанні кутів  і ліній від початку полігона, тобто від точки 1 і до кінця полігону , тієї ж точки 1.

Похожие материалы

Информация о работе

Тип:
Конспекты лекций
Размер файла:
61 Kb
Скачали:
0