Будівництво і монтаж поліетиленових газопроводів. Експлуатація і ремонт поліетиленових газопроводів

Содержание работы

4. БУДІВНИЦТВО І МОНТАЖ ПОЛІЕТИЛЕНОВИХ ГАЗОПРОВОДІВ

Монтаж газопроводів - це комплекс робіт, який здійснюють у трасових умовах. Відомо, що газопроводи з пластмасових труб мають в порівнянні з сталевими корінну відмінність - легкість. Наприклад, труби з поліетилену мають щільність 0,91; поліетилену низької та високої щільності - 0,92-0,93; полівінілхлориду - 1,42 г/см3, тобто в середньому в 7-8 разів менше, ніж у сталевих.

4.1. Підготовчі та земляні роботи на трасі газопроводу

До підготовчих робіт з будівництва поліетиленових газопроводів будівельна організація повинна приступати після отримання затвердженої технічної документації від замовника, ознайомлення з проектом виробництва робіт.

До складу підготовчих робіт входять такі операції:

Sрозбивка і планування траси;

Sземляні роботи;

Sвибраковка труб;

■/ транспортування труб на об'єкти;

Sрозкладання труб по трасі;

Sвстановлення зварювального обладнання.

Розбивка і планування трас поліетиленових газопроводів, а також земляні роботи при прокладанні газопроводів з поліетиленових труб виконується так, як і для сталевих, однак при цьому необхідно приділяти більше уваги підготовці дна траншеї і присипці газопроводу. Траншею риють шириною Втр=с1н+0,3 м, але не менше 0,7 м.

Розбивка траси газопроводу повинна виконуватись в присутності представника будівельної організації і замовника шляхом встановлення осі газопроводу і показників про наявність на даній ділянці траси підземних комунікацій.

По трасі слід провести очищення від дерев, кущів та ін.

Планування траси повинно виконуватись широкозахватним бульдозером з таким розрахунком, щоб після проходження землерийного екскаватора залишалась спланована смуга (шириною не менше 1,5 м для ведення робіт по зварюванню поліетиленових труб).

Земляні роботи повинні виконуватись відповідно до вимог "Земляні спорудження. Правила виробництва і приймання робіт".

Розробку траншеї під поліетиленовий газопровід слід виконувати механізованим способом з викиданням грунту в один бік. З цією метою використовують багатоковшові екскаватори типу ЕТН-121, ЕТР-132Б та ін.

Ширина і глибина траншеї для вкладання поліетиленового газопроводу повинна відповідати вимогам проекту виробництва робіт. Рити траншею слід безпосередньо перед вкладанням в неї звареної поліетиленової пліті (секції).

Транспортування труб на об'єкти будівництва газопроводу від місця складування і розвезення по трасі виконують в основному автомобільним транспортом. Кількість труб, що вивозять на об'єкт, повинна встановлюватись змінним виробітком.

Розвантаження труб на місці складування повинно виконуватись слюсарем з монтажу і ремонту газопроводів під наглядом зварювальника поліетиленових газопроводів.

Розкладання труб слід проводити торець в торець вздовж траси з якомога меншим інтервалом.

Перед вкладанням поліетиленових газопроводів дно траншеї повинно бути очищеним від грудок грунту і каміння, нерівності дна траншеї не повинні перевищувати 20-30 мм. Ґрунт, що використовується для влаштування постелі і засипання, не повинен мати домішок масел та органічних домішок.

Встановлюючи зварювальне обладнання на місці будівництва газопроводу, слід враховувати зручність проведення робіт із зварювання. Пальник повинен розташовуватись на відстані не менше 5 м від балону і не менше 1 м від поліетиленових труб. Приєднання шланга до балона і пальника повинно проводитись спеціальними стяжками (інвентарними хомутами).

3.4. Виготовлення вузлів рознімних і нерознімних з'єднань "поліетилен-сталь"

Механічна обробка труб включає такі операції: розмітка і різка труб (патрубків); торцювання і зняття фасок. Розмітка труб повинна виконуватись стандартним вимірювальним інструментом: лінійкою, рулеткою та ін. При цьому лінії розрізу допускається наносити металевим креслярським інструментом, а розмірні лінії - крейдою або восковим олівцем типу "Стеклограф".

Різання труб слід виконувати на труборізних верстатах дисковими пилками або стрічковими. Швидкість різання повинна вибиратись з таким розрахунком, щоб труба не розм'якшувалася від нагрівання і матеріал труби не налипав на зуби пилки. Доцільно застосовувати для різання труб установку УРП розробки Мінмонтажспецбуду. При ручному різанні можуть бути використані ножівки по металу, мілкозубі столярні пилки і столярні ножівки.

Кріплення для розмітки і різання труб повинні бути обладнані спеціальними хомутами, які мають рівну і гладку поверхню для запобігання нанесенню вм'ятин і подряпин на поверхні поліетиленових труб.

Торцювання і зняття внутрішньої фаски під кутом 45 доцільно проводити на стаціонарних верстатах або пристосуваннях. Фаска повинна зніматись на величину й стінки труби (рис. 3).

Рис. 3. Схема зняття фаски на поліетиленовій трубі

Допустиме відхилення розміру внутрішньої фаски, що знімається на торці, повинно складати не більше 10% від товщини стінки труби.

Після виконання робіт з різання, торцювання і зняття фаски повинні враховуватись пластичні і пружні властивості поліетилену. Труби (патрубки) повинні надійно закріплюватись у верстатах або пристосуваннях.

Похожие материалы

Информация о работе