Проектування мотелю на 100 місць на трасі Київ–Суми, на під'їзді до міста Суми, страница 26

Завдання виробничої санітарії є вивчення і покращення умов праці, що впливають на організм людини. Для попередження шкідливої дії зовнішнього середовища її стан еормується санітарним законодавством та будівельними нормами.

До санітарно-гігієнічних заходів відносять :

-забезпечення на робочих місцях нормального освітлення;

-усунення шкідливої дії вібрації і шума;

-обладнання побутовими приміщеннями;

-зберігання легкозаймистих, отруйних, вибухонебезпечних речовин і пилопдібних матеріалів.

Якправило, отруйні речовини дозволяється зберігати тільки в окремих закритих, добре провітрюваних, сухих, затемнених приміщеннях, віддалених від житла, їдалень, криеиць, водоймищ.

На сходах і в самих приміщеннях вивіщуються попереджувальні написи й спеціальні знаки. Склади для зберігання кислот забезпечуються нейтралізаторами. Кислоти необхідно транспортувати й зберігати в скляних обплетених бутелях, розташованих в один ряд.

Кошики для упаковки бутелів повинні мати ручки для зручності перенесення й безпеки розвантажувальних робіт.

Нітрофоби й інші лакофарбові матеріали із шкідливими домішками зберігаються в герметично закритій тарі. Зовнішню поверхню тари й робочий посуд з-під лаків та фарб необхідно ретельно очищати. Фенол необхідно тримати в скляному чи в стальних бочках.

Паливні та легкозаймисі речовини (керосин, бензин), а також мастильні матеріали слід зберігати в приміщеннях з неспалимих конструкцій чи заглиблених в землю з дотриманням правил пожежної безпеки.

Забороняється зберігати й переносити літучі й легкозаймисті рідини. Якщо в одному приміщенні зберігаються різні токсичні речовини , тара повинна мати бірки, що пофарбовані в різні кольори.

Балони із стиснутим газом (киснем, ацетиленом, пропан-бутаном) зберігають в вертикальному положенні в закритих приміщеннях з вентиляцією, захищених від сонячного проміння й опадів. Вони мають бути ізольованими від джерел відкритого полум`я й місць зварювання.

Для запобігання випадкового утворення вибухонебезпечної суміші балони для кожного газу фарбують у визначений колір. Для зберігання вибухонебезпечних речовин нормується площа легкоскидаючого покриття (0.05-0.03 м²) на 1 м³ будівлі. Такими конструкціями можуть бути вікна, двері, розпашні ворота інші огороджуючі конструкції з масою не більше 120 кг/м².

Пилоподібні матетіали (цемент, гіпс) необхідно зберігати в силосах, бункерах та інших закритих ємкостях, приймаючи заходи проти розпилення в процесі завантажування і розвантажування. Робітники можуть спускатись в бункери і силоси тільки в спеціальній люльці за допомогою лебідки, користуючись засобами індивідуального захисту й при наявності наряду-допуску, підписаного головним інженером будівельної організації.

5.4 Пожежна безпека.

Пожежна безпека – це комплекс заходів, передбачених правилами пожежної безпеки при виконанні БМР. До них відносяться: правильне складування будівельних матеріалів, особливо тиз, що легко займаються та горючих, утримання в справному стані засобів пожежогасіння.

До числа засобів гасіння пожеж, які можуть бути ефективно використані в початковій стадії пожежі, відносять внутрішні пожежні крани . вогнегасники, пісок, пожежні гідранти. Найбільш поширеними в якості первинних засобів пожежогасіння є пінні вогнегасники ОП-5.

Вони призначені для тушіння рідких речовин і матеріалів. Для забора води на водопровідній мережі встановлюють пожежні гідранти. Відстань між пожежними гідрантами приймається не більше 150 м, а найбільша відстань від гідрантів до обслуговуючих будівель не перевищує 120 м (для водогонів високого тиску), 50 м – для низького.

Розташовані на відстані 5 м від стін будівлі і 2.5 м від бровки дороги.

Протипожежні заходи на будівельному майданчику

При вирішенні пожежної безпеки на будівельному генплані були розглянуті такі заходи:

-забезпечений під`їзд до будівлі, що будується, шляхом використання вже існуючої мережі;

-виконаний розрахунок тимчасового водопостачання, де враховані витрати води для пожежогасіння. На тимчасовому водогоні передбачені колодязі з гідрантами, причому відстань між ними не перевищує 150 м. водогін розташований уздовж дороги на відстані не більшій 2.5 м;