Проектування мотелю на 100 місць на трасі Київ–Суми, на під'їзді до міста Суми, страница 10

Третій варіант хоч і має значні трудові витрати при виготовленні просторової решітчатої структури, але водночас  має і значні переваги. Застосування структурного  покриття  значно зменшує навантаження на стіни, фундаменти  та грунти основи.

Виходячи з перелічених переваг, в проекті прийнятий  третій варіант покриття.

2.2 Розрахунок несучої конструкції покриття.

До розрахунку приймаємо просторову решітчасту конструкцію із гнутозварних прямокутних профілів.

По структурі вкладаємо профільовані металеві листи, плитний мінераловатний утеплювач товщиною 150 мм, шар рубероїду, керамзитовий гравій товщиною 10-100 мм для надання ухилу покрівлі, цементно-піщану стяжку товщиною 20 мм, армовану зварною сіткою.

Варіанти конструкцій  сталевих стержневих структурних покриттів.

В сучасному будівництві одержали поширення сітчасті системи регулярної будови, які називають структурними конструкціями або просто структурами.

Дослідження варіантів НДС елементів таких покриттів на математичних моделях виконувалось студентами 4 – 5 курсу  та дипломниками кафедри будівельних конструкцій в межах наукової теми “Злегшені просторові покриття будівель”, керівником якої є  професор Фомиця Л.М., разом з викладачами цієї кафедри.

В дипломному проекті спортивного  комплексу, який  являє собою напівкаркасну будівлю з несучими зовнішніми цегляними стінами  та внутрішнім каркасом, запроектовано варіант такого покриття. 

Над спортивним універсальним ігровим залом з  розмірами в плані 36 х 21 м та залом гімнастики, з розмірами в плані 30 х 18 м, в різних типових проектах – аналогах могли б бути прийняті   декілька варіантів покриття.

Перший варіант покриття: влаштування залізобетонних двоскатних балок, по яких укладаються залізобетонні плити покриття .

Другий варіант: влаштування залізобетонних або металевих ферм, по яких укладаються залізобетонні ребристі плити покриття.

Третій варіант: В якості  несучої конструкції  покриття влаштовується  просторова металева стержнева система (структура), по якій укладається злегшена покрівля по профільованих сталевих листах.

Звісно, всі ці варіанти мають як переваги, так і недоліки.

Перші два варіанти є більш капітальними та  та індустріальними. Значним їх недоліком є те, що ці варіанти влаштування покриття мають значну  масу порівнянно зі структурним покриттям. Це збільшує навантаження на стіни, фундаменти та грунти основи, що веде до необхідності застосування матеріалів більш високих  марок і збільшення розмірів несучих конструкцій і  фундаментів. Причому в таких конструктивних рішеннях ферми або балки зазвичай спираються на колони або пілястри, розташовані з кроком 6м.

 Все вищевказане  призводить  до подорожчання будівництва.

Третій варіант хоч і має значні трудові витрати при виготовленні просторової решітчатої структури, але водночас  має і значні переваги. Застосування структурного  покриття  значно зменшує навантаження на стіни, фундаменти  та грунти основи, що дозволяє одержати значну економію матеріальних, технічних та фінансових ресурсів.

 Витрати праці значною мірою компенсуються однотипністю (регулярністю)  елементів структури та спрощенням вузлів їх поєднання; конструкція цих вузлів також теоретично розроблена на кафедрі будівельних конструкцій.

Виходячи з перелічених переваг, в проекті прийнятий для розробки  варіант покриття у вигляді структури з поясними сітками з квадратних комірок.

  Особливості розрахунку несучої конструкції покриття.

До розрахунку приймаємо просторову решітчасту конструкцію з елементами решітки з  круглих труб діаметром 50мм і товщиною стінки 4мм.

По верній сітці структури   вкладаються  профільовані металеві листи, плитний мінераловатний утеплювач товщиною 150 мм, шар рубероїду, керамзитовий гравій товщиною 10-100 мм для надання ухилу покрівлі, цементно-піщана стяжка товщиною 20 мм, армована зварною сіткою. Три шари рубероїду на бітумній мастиці, шар гравію товщиною 10 мм,  утоплений в бітумній мастиці.