Враховуючи специфіку навчальних робіт дівчаток у навчально-виробничих майстернях ми спробували розробити декілька рекомендацій щодо планування та оснащення навчального приміщення. Значна частина навчальних завдань з трудового навчання пов’язана з роботою за партою чи столом. Згідно норм фізіології розвитку дитини необхідна наявність столів та стільців різної висоти згідно зросту учнів. Оскільки, у навчально-виробничих майстернях займаються учнів 5-9 класів, то було б добре мати столи та стільці змінної висоти (рис. 1), при цьому планувати розклад занять у майстернях таким чином, щоб один день у тиждень відбувалися заняття лише в учнів 5-х класів, а у наступний день тижня – лише в учнів 9-х класів. Що дало б можливість вчителеві або черговим учням регулювати параметри навчальних меблів.
Рис. 1. Стіл та стілець для учнів змінної висоти
Зміст програми з трудового навчання спонукає до розмежування площі майстерні на робочі зони, які можуть відмежовуватися квітником, мультимедійною дошкою або шухлядками. Значний обсяг робіт учнів пов’язаний з обробкою текстильних матеріалів, тому ця робоча зона може складати 50 % площі приміщення і містити пересувні столики (рис. 2) для індивідуальних робіт, які в результаті нескладних монтажних робіт поєднуються у великий розкрійний стіл, та парти (столи сучасного дизайну із спеціальними заглибленнями для розміщення ручного інструменту та приладдя), що змінюються по висоті. На партах можна розміщувати побутові швейні машини, що легко ховаються у шухлядку парти. За партами можна проводити заняття з в’язання, вишивки, аплікації тощо. Одна чи дві прасувальні дошки (в залежності від наповнюваності учнів у класі), які можна демонтувати при проведенні занять з кулінарії чи сільськогосподарський робіт.
Рис. 2. Індивідуальний столик на колесах
Рис. 3. Монтаж індивідуальних столиків у розкрійний стіл
Близько 25 % площі майстерні може займати зона для кулінарних робіт, в межах якої доцільно розмістити електро- чи мікрохвильову плиту, витяжну шафу, обробний стіл, мийку, шафу для посуду тощо. Пересувні столики можна використати для опрацювання тем: сервірування столу, столового етикету тощо. Заняття з теорії кулінарії можна проводити за партами.
3. Ергономічний підхід до організації робочих місць для учнів та робочого місця вчителя
Площа робочої зони одного учня залежить від величини та положення робочого та допоміжного місця, простору розміщення учня за роботою та розміру проходів та підходів до колективних робочих місць. Оптимально робоча зона одного учня складає 2 м2 (рис. 4).
Рис. 4. Розміри індивідуального робочого місця учня
Обов’язково у навчально-виробничому приміщенні повинна бути зона гігієни, де розташовують роздягальню для учнів та шафу для зберігання спецодягу, змінного взуття, предметів для прибирання майстерні, аптечки. Зона гігієни може складати 3-4 м2.
Найбільшої уваги заслуговує організації робочої зони вчителя. Вона складає на менш ніж 6 м2 (рис. 5, 6). У зоні вчителя слід передбачати місце для рисування на дошці, демонстрації наочних посібників, проектування навчальних операцій, використання проекційної апаратури, розміщення шафи для зберігання інструментів, заготовок, наочних посібників, матеріалів тощо. Сума площ функціональних зон визначає оптимальну площу майстерні – 120 м2.
Рис. 5. Функціональні розміри робочого місця вчителя
Рис. 6. Функціональні розміри графічної роботи вчителя біля дошки
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.