Ергономіка професійного навчання. Ергономічні вимоги до проектування навчального середовища. Зонування приміщень навчальних майстерень, страница 2

Важливим питанням раціоналізації навчально-виробничого середовища є ергономічний підхід до організації робочих місць. Враховуючи антропометричні особливості учнів визначаються розміри навчальних меблів, виробничого обладнання та інструментів, максимальні та нормальні робочі зони, згідно яких розташовуються всі необхідні матеріали, інструменти, пристрої, заготовки, інструкції на робочому місці учня.

Ергономічний опис засобів праці, які складають і визначають умови праці, покликаний характеризувати їх ергономічність, як сукупність властивостей і параметрів, що належним чином пристосовані до учня, як суб‘єкта праці. Міністерством освіти і науки України розроблено ряд нормативних документів щодо організації та оснащення навчальних майстерень. У більшості з них є посилання на ергономічні вимоги до різних аспектів організації навчання учнів у шкільних майстернях, відображені ергономічні описи робочих місць – індивідуальних, колективних, зокрема, навчальних лабораторій [4, с. 177]. Проте, стрімкий розвиток науко-технічного прогресу вносить суттєві зміни у параметри окремих засобів. Варто лише звернути увагу на зміну засобів приготування їжі (електричних і газових, мікрохвильових плит, кухонних комбайнів), машин для виконання ряду операцій при виготовленні швейних виробів тощо. Їхні нові параметри значною мірою не узгоджуються з описаними в методичній літературі розмірами і оснащенням та комплексом інших матеріальних засобів. За таких обставин ергономічний опис засобів праці потребує корегування ергономічних параметрів і вимог організації навчального середовища, в першу чергу, динаміки оснащення навчальних приміщень.

Майбутніми вчителями трудового навчання під час вивчення курсу «Основи ергономіки» було розроблено план навчальної майстерні для дівчат згідно ергономічних вимог (рис. 7). Робоча зона вчителя містить робочий стіл (6) та стілець (7), класну дошку (4), шафи для зберігання інструментів, заготовок, наочності, зразків і т.і. (3, 5), обладнання спеціального призначення (8). Робоча зона для учнів містить дві прасувальні дошки (9), парти (10) та стільці (11), що регулюються по висоті, індивідуальні столи для швейних машин (12).

Функціональна зона для учнів на заняттях з кулінарії розмежовується квітником (13). У ній розташовані столи для нарізання (14), підвісні шафи для зберігання посуду та приладдя(15), електроплита (17), мийка (18), стіл-тумба (16). Куточок гігієни включає шафу для спецодягу та інструменту для прибирання та лавку для переодягання учнів. Студенти намагалися спланувати майстерню таким чином, щоб максимально зекономити виробничу площу, створити зручні робочі місця для учнів та забезпечити всі сторони навчального процесу.

Рис. 7. План майстерні для дівчат


1 – лава

2 – шафа для спецодягу

3 – шафа для наочності, інструментів тощо

4 – класна дошка

5 – шафа для наочності, інструментів тощо

6 – стіл учителя

7 – стілець учителя

8 – спец обладнання

9 – прасувальна дошка

10 – парти для учнів

11 – стільці для учнів

13 – квітник

14 – стіл на нарізання

15 – підвісні шафи

16 – стіл-тумба

17 – електроплита

18 – мийка




2. Зонування приміщень навчальних майстерень

Практично низька ергономічність змісту обслуговуючої праці пов‘язана з багатогранністю форм праці: ручної, механізованої і автоматизованої, зміна яких у навчальному процесі – об‘єктивний і закономірний процес. Різноманітність видів праці, кожна з яких за змістом і функціонуванням може бути прирівняна до виробничої професії. Відповідно і ергономічний підхід, характерний для праці окремої професії є лише складовим елементом такого підходу до навчання обслуговуючої праці, а тому потребує специфічних доробок.