Лізинг як метод довгострокового фінансування інновацій у виробництві

ТЕМА 3 ЛІЗИНГ ЯК МЕТОД довгострокового фінансування ІННОВАЦІЙ У ВИРОБНИЦТВІ

Питання лекції:

1 Економічна сутність лізингових операцій.

2 Види лізингу.

3 Шляхи удосконалення механізму впровадження лізингу в сферу промислового виробництва

Терміни: лізинг, фінансовий та оперативний лізинг, ліверідж-лізинг.

1 Економічна сутність лізингових операцій

Усі галузі економіки України вимагають якнайшвидшого технічного переозброєння та реконструкції. Виходячи з цього, пошук нових форм і методів фінансово-кредитного забезпечення їх при обмеженості фінансових ресурсів і нестачі власних фінансових коштів промислових підприємств набуває великої важливості.

Одним з перспективних методів інвестування виробничої сфери Україна може стати придбання машин та обладнання в оренду. У практиці світової економіки такою формою оренди є лізинг, сутність якого полягає в отриманні кредитором від орендодавця у виключне користування на певний строк матеріальних цінностей, машин і устаткування з подальшою виплатою орендарем орендних платежів орендодавцю.

Поява лізингових операцій обумовлено наступними факторами:
• прискоренням темпів відновлення техніки і технології і в результаті скороченням термінів морального зносу устаткування, а також збільшенням розривів між цими термінами і періодом повного фізичного зносу;
• розширенням диференціації продукції, що випускається, і збільшенням потреби в тимчасовому використанні вузькоспеціалізованого обладнання;
• ускладненням і подорожчанням обслуговування прогресивної техніки, що звужує можливості виконання цих операцій самим споживачем;
• загостренням проблем вибору споживачем потрібного товару через розширення асортименту ідентичних видів техніки, що надходить на ринок.
В умовах погіршення структури капіталу вітчизняних промислових підприємств лізинг є одним з додаткових способів інвестиційного фінансування, який в нашій країні недостатньо використовується. Під лізингом слід розуміти весь комплекс майбутніх майнових відносин, пов'язаних з наданням машин і устаткування в тимчасове користування на основі його придбання і подальшої здачі в довгострокову оренду. Власник, який надав на певний період елементи основного капіталу, отримує за свою послугу винагороду у вигляді комісійних. Тобто за змістом лізинг відповідає кредитним відносинам і зберігає сутність кредитної угоди; одночасно, оскільки лізингодавець і лізингоотримувач оперують продуктивною, а не грошовою формою капіталу, лізинг має зовнішню схожість з інвестиціями.
В економічному сенсі лізинг є кредит, який надається лізингодавцем лізингоодержувачу в формі основних засобів, які надаються у тимчасове користування. Лізингова компанія фактично кредитує орендаря ("кредит-оренда"), а після закінчення терміну лізингового договору лізингоодержувач може придбати об'єкт угоди за договірною ціною, продовжити лізинговий договір або повернути обладнання власникові-орендодавцеві.
Лізингові операції являють собою ринкові відносини між трьома сторонами: підприємством-виробником обладнання; лізингової компанією-орендодавцем; підприємством-орендарем, яке отримує і використовує матеріальні цінності протягом певного періоду. При цьому з позиції виробника лізинг є різновидом продажу, для лізингової компанії - формою кредиту, для орендаря - формою позикового фінансування, що розглядається як альтернатива інвестиціям.

Класичному лізингу притаманний тристоронній характер взаємовідносин, тобто в лізинговій операції, як правило, беруть участь три суб'єкти:
1) лізингодавець - суб'єкт підприємницької діяльності, у тому числі банківська або небанківська фінансова установа, яка передає в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

2) лізингоодержувач - суб'єкт підприємницької діяльності, який отримує в користування об'єкти лізингу за договором лізингу;

3) продавець лізингового майна - суб'єкт підприємницької діяльності, який виготовляє майно (машини, устаткування) і продає власне майно, яке є об'єктом лізингу.

Проведення класичної лізингової операції здійснюється за схемою, наведеною на рис. 1.

Об'єктом лізингу може бути будь-яке нерухоме і рухоме майно, яке може бути віднесене до основних фондів відповідно до законодавства України, в тому числі продукція, вироблена державними підприємствами, не заборонене до вільного обігу на ринку і в відношенні, якого немає обмежень щодо передачі його в лізинг.

 

Рисунок 1 - Схема классической лизинговой операции

Распределение объемов лизинга представлено в таблице 1.

Таблица 1 – Распределение объемов лизинга

Вид объекта лизинга	Удельный вес лизинговых  операций в общем объеме, %
Аграрная техника	2,7
Оборудование для машиностроения	31,2
Торговое оборудование	6,2
Офисная техника	8,4
Автотранспортные средства	41,7
Недвижимость	9,8