Лізинг як метод довгострокового фінансування інновацій у виробництві, страница 5

Згідно системи, прийнятої світової ринковій цивілізацією, витрати на амортизацію обладнання несе орендодавець.

Очевидно, фінансовим і податковим органам необхідно було б почати серйозну розробку системи пільг і заохочень (у т.ч. непрямих), які стимулюють інвестування поновлення застарілого вітчизняного обладнання і технологій, а працівникам підприємств і комерційних банків - освоювати і накопичувати досвід різних форм і засобів фінансування виробництва, в т.ч. за допомогою лізингу.

Держава не застосовує вирішальних заходів щодо стимулювання створення умов для інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні, відновлення та активізації діяльності промислового комплеса країни. Незважаючи на складні умови, для зміцнення лізингу на перехідному етапі до ринку необхідно розгорнути широку діяльність всім учасникам інвестиційного комплексу.

На першому, організаційному етапі необхідно створити організації та фірми певного рівня, які орієнтовані на лізинг. Їх засновниками могли б бути банки, підприємства, ініціативні групи підприємців, асоціації промислових підприємств міста, регіону, інвестиційні фонди. Найприйнятнішою організаційно-правовою формою створення лізингових фірм могло б стати акціонерне товариство закритого і відкритого типу. Джерелами фінансування лізингових компаній на початковому етапі можуть стати внески засновників та кредити банків.

На другому, функціональному етапі починається здійснення лізингової фірмою своїх функцій: збір інформації про попит та пропозиції на машини та обладнання, створення за допомогою ЕОМ банку даних з переліком підприємств і видів устаткування; здійснення посередницьких операцій. Поступово, з розширенням масштабів здійснюваних операцій зі зміцнення фінансового становища фірми, лізингова компанія може відносно заявок споживачів самостійно здобувати необхідну для оренди техніку у підприємств-виробників, іноземних фірм і здавати її в оренду.
На третьому етапі, коли лізинг як вид підприємницької діяльності та форма інвестування виробництва вже досягне певного рівня, можна починати створення органів, які будуть здійснювати координаційні функції в масштабах лізингової системи України в цілому.

Відомо, що в умовах гострого дефіциту машино-та верстатобудівної продукції говорити про широку лізингової діяльності ще рано, але в нашій економіці вже дозріває можливість використовувати лізинг. Т.к. на багатьох промислових підприємствах різко скоротився обсяг продукції (у натуральному вираженні), є значні запаси невикористаних потужностей і не встановленого обладнання. Цю техніку, не задіяну у виробничому процесі, можна буде віддавати в оренду дрібним приватним підприємствам-виробникам з низьким технічним рівнем виробництва.
У нашій країні лізинг може розвиватися лише з підтримкою держави, відповідно правової та фіскальної політики, а також законодавства з зовнішньоторговельною діяльністю.