На основі економічних інтересів створюється система матеріально¬го стимулювання, тобто комплекс заходів, що спонукають учасників ви¬робництва працювати з певною віддачею сил. Матеріальне стимулюван¬ня як економічна форма визначається панівною системою виробничих відносин. Це отримання прибутку, пільги кредиту, субсидії, розподіл за працею, максимізація національного доходу та мінімізація витрат і. т. д.
Економічні інтереси, таким чином, — це об'єктивні спонукальні мотиви трудової діяльності людей, зумовлені розвитком їх потреб, міс¬цем у системі поділу праці, еволюцією відносин економічної власності. Регулювання державою соціально — економічних відносин дозволяє оптимально поєднувати різні інтереси з урахуванням їх важливості у суспільному прогресі.
Змагання
Поряд з розглянутими рушійними силами еконо¬мічної діяльності важливою її підоймою є змаган¬ня, орієнтоване на досягнення найкращих резуль¬татів виробництва. Воно виступає могутнім збуджувачем життєздатної енергії людини, породженої спільною пра¬цею, і не залежить від її суспільної форми. Тобто, змагання як супер¬ництво і специфічна боротьба — це загальноекономічна форма. Разом з тим, його характер в кожному суспільстві визначається існуючою системою виробничих відносин. Так, за капіталізму суперництво ви¬ступає у формі конкуренції, в якій перемогу здобувають найсильніші, що примушує постійно удосконалювати виробництво всіх його суб'єктів — суперників.
У будь-якому суспільстві в економічному зростанні активну роль відіграють і деякі інші фактори, зокрема, надбудова. Причому най¬більш істотно впливає на економіку державна політика. У взаємодії економіки і політики перша є первинною, а політика служить відобра¬женням і концентрованим виразом економіки. Разом з тим, політика має свою пріоритетність перед економікою, оскільки визначає пер¬спективи її розвитку. Політика може сприяти економічному прогресу або гальмувати його.
Інші рушійні сили
На розвиток суспільного виробництва і темпи еко¬номічного прогресу суттєво впливає право як еле¬мент надбудови. Воно забезпечує юридично-господарську упорядкованість і виконує функцію
стабілізуючого механізму економічного життя суспільства.
У системі дійових підойм економічного зростання чільне місце по¬сідають також духовні фактори: рівень суспільної свідомості, культу¬ра праці і спілкування, моральні устої і цінності, національні традиції, ідеологія. Вони розвиваються під впливом базисних відносин, разом з тим і самі діють на економічну структуру суспільства.
Загальноекономічними причинами підвищення ролі надбудови в сучасних умовах є рівень усуспільнення виробництва, ускладнення господарських завдань, якісно нова роль науково — технічних факто¬рів та інформації, зміна становища працівника на виробництві і т. д.
Значну самостійну роль серед рушійних сил соціально-економічного розвитку, накінець, відіграють виробничі відносини, які характеризу¬ються в першу чергу відносинами власності.Ці поняття близькі, але, наприклад, удоскона¬лення якоїсь машини може привести до її здешевлення, продовження строку експлуатації і скорочення випуску. Має місце звуження виробни¬цтва, хоч наявний розвиток за рахунок нової якості випущеної продук¬ції. Економічний розвиток суспільства по-своєму залежить від політики, ідеології, культури тощо. Поряд з характером використання продуктив¬них сил, він включає й еволюцію економічної системи в цілому.
Темпи економічного зростання безпосередньо виражаються у тій чи ін¬шій динаміці суспільного продукту: валового, кінцевого, чистого. Динаміка його зумовлюється або кількісним нарощуванням факторів виробництва, або їх якісним вдосконаленням. Залежно від цього економічний розвиток суспільства базується, є наслідком, супроводжується певним поєднанням двох типів економічного зростання: екстенсивного та інтенсивного.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.