Структура, мета і завдання дисципліни "Психологія", її місце в навчальному процесі. Зміст дисципліни, страница 8

         При вивченні цього питання потрібно врахувати, що у становленні психології виділяють такі етапи: міфологічний, філософський, науковий (вивчається за: М’ясоїд П.А. Загальна психологія: навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти – К.: Вища школа, 2000.– С. 38-59).

         Слід схарактеризувати такі напрями психології: біхевіоризм, гештальтпсихологію, психоаналіз, когнітивну психологію, генетичну психологію, гуманістичну психологію (див. Степанов О. М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С. 31-38).

Тема 2.Основні галузі психологічного знання. Інженерна психологія

2. Методологія інженерно-психологічного проектування

          Слід звернути увагу на те, що у методологічному плані проектування будується за принципом системотехніки. Проектування систем „людина – машина – середовище” (СЛМС) уключає такі види проектування: технічне, художнє, ергономічне (див.: Психология: учебник для технических вузов / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПБ. – Питер. – 1999. – С. 441-442).

          Розподіл функцій між людиною та машиною у процесі інженерно-психологічного проектування здійснюється на основі спеціально розроблених принципів: переважаючих можливостей, максималізації показників усієї СЛМС, оптимізації інформаційного обміну в системі управління, взаємного доповнення і резервування людини й машини, відповідальності, активності задоволення оператора (див.: Психология: учебник для технических вузов / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПБ. – Питер. – 1999. – С. 442-443).

Тема 3. Проблема особистості у психології. Спрямованість як провідна підструктура особистості:

3. Різноманіття теорій особистості у психології

          Проблема особистості є центральною у психології. Проте відмінності у підходах до її розв’язання досі не дають змоги сформулювати єдину теорію особистості.

          Розкриваючи це питання. слід спинитися на характеристиці теорії особистості в зарубіжній психології, традиційних теоріях особистості, нових теоріях особистості, новітніх теоріях особистості та проблемі особистості у вітчизняній психології (вивчається за: Степанов О. М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – С.84-89).

4. Характеристика гуманістичних, психоаналітичних, когнітивних теорій особистості.

          Теорія особистості – це поєднання гіпотез про природу і механізми розвитку особистості. Теорія особистості має на меті не лише пояснити, а й передбачити поведінку людини.

          Дайте характеристику гуманістичної теорії особистості (К. Роджерс, А. Маслоу), а саме – зверніть увагу на те, що є головним джерелом розвитку особистості, в чому суть потреби в самоактуалізації. Розкрийте основні концептуальні „одиниці” особистості: „реальне Я”, „ідеальне Я”, потреба в самоактуалізації (див.: Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Ростов-н-Д.: Феникс, 2001. – 302-306; Психология: учебник для технических вузов / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПБ. – Питер. – 1999. – С.267-270).

          Аналізуючи психоаналітичну теорію особистості (З. Фрейд) зверніть увагу на фази розвитку (оральна, анальна, фалічна), а також на три основні концептуальні блоки особистості [ід („воно”), его („я”), суперего („зверх-я”)] (див.: Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Ростов-н-Д.: Феникс, 2001. – С. 268-281; Психология: учебник для технических вузов / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПБ. – Питер. – 1999. – С.268-267).

          Когнітивна теорія особистості (Дж. Келлі) близька до гуманістичної. Схарактеризуйте відкриті та описані Келлі механізми функціонування особистісних конструктів, а також сформулювані ним основопокладаючий постулат і 11 наслідків (див.: Столяренко Л. Д., Столяренко В. Е. Психология и педагогика для технических вузов. – Росто- н-Д.: Феникс, 2001. – С. 296-302; Психология: учебник для технических вузов / Под ред. В.Н.Дружинина. – СПБ. – Питер. – 1999. – С.270-272).