Структура, мета і завдання дисципліни "Психологія", її місце в навчальному процесі. Зміст дисципліни, страница 2

8. Емоційні стани людини та їх корекція.	2	-	-	2	6	8
Усього за семестр	20	8	-	28	53	81
Усього з дисципліни	20	8	-	28	53	81

2. Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі

2.1. Мета викладання дисципліни “Психологія” – стимулювання і корекція процесу всебічного (особистісного, соціального, професійного) становлення майбутнього спеціаліста, допомога кожному студентові усвідомити цілісність й унікальність власної особистості, сприяння значному просуванню на шляху професійного вдосконалення.

2.2. Завдання вивчення дисципліни:

·  наближення до розуміння професійної необхідності глибокого вивчення психологічного змісту і структури майбутньої діяльності, пізнання власних індивідуальних особливостей (інтересів, схильностей, можливостей) та співвіднесення їх з компонентами цієї структури;

·  формування вміння розпізнавати та правильно оцінювати найхарактерніші соціально-психологічні ситуації професійної діяльності;

·  усвідомлення значимості конструювання і реалізації перспективних програм професійного самовдосконалення на основі об’єктивного психологічного самоаналізу, саморозвитку, постійної праці над собою;

·  оволодіння психологічним інструментарієм цілеспрямованого впливу на особистість і групу в системі професійних відносин.

Здійснення завдань курсу полягає у формуванні в студентів комплексу базових знань і умінь за такими напрямами:

1. Освітній напрямок – формування цілісного уявлення про психологічну науку через ознайомлення студентів із законами розвитку та діяльності психіки, найголовнішими структурними галузями, науковими школами й дослідницькими напрямами сучасної психології. Сприяння студентам в оволодінні системою знань, умінь і навичок, що дозволяють кваліфіковано діагностувати й ефективно розв’язувати психологічні проблеми професійного, сімейного або особистісного характеру.

2. Мотиваційний напрям – розкриття теоретичних і практичних можливостей  психологічної науки, її перспектив та ролі в житті суспільства з метою активізації пізнавальної діяльності студентів, розвитку гуманістичної спрямованості.

3. Рефлексивний і соціально-перцептивний напрям – усвідомлення власного духовного світу: закономірностей та етапів його розвитку, структурних елементів будови, принципів його соціальної інтеграції. Опанування характеру актів сприйняття людини людиною, розуміння технологічних можливостей і професійної необхідності цього процесу.

4. Технологічний напрям – вивчення сучасних технологій психологічної діагностики загальних і професійних особливостей людей.

5. Психокорекційний напрям – підвищення психостійкості студентів, забезпечення протистояння психотравмуючим факторам, закладення основ навичок психічної саморегуляції.

2.3. Перелік дисциплін, знання яких необхідно студенту для вивчення курсу – предмет має структурні зв’язки з такими дисциплінами, як „Філософія”, „Релігієзнавство”, „Соціологія”. Знання з цих дисциплін повинні допомагати студентам виробити теоретичні погляди на механізми індивідуальної й групової поведінки людей, соціальні орієнтири, настрої, почуття тощо.

3. Зміст дисципліни

Предмет дисципліни відображений у її тематичному плані, що складається з 9-ти тем .

3.1. Тематика лекцій

ТЕМА 1. ПСИХОЛОГІЧНА НАУКА, ЇЇ РОЗВИТОК ТА СУЧАСНИЙ СТАН

Поняття про психологію. Психологія як наука про психічне відображення дійсності. Зародження і розвиток психології в стародавні часи як розділу філософії (Платон, Аристотель, Фалес, Лукрецій та інші). Панування ідеалістичних концепцій у психології середньовіччя (Августин, Фома Аквінський); прогресивні ідеї епохи Відродження (Леонардо да Вінчі, Ф.Бекон, Р.Декарт, Т.Гобс, Дж. Локк, Б.Спіноза); передові психологічні погляди представників російської науки (М.В.Ломоносов, О.М.Радіщев, О.І.Герцен). Напрями сучасної психологічної науки в світі: диференціальна психологія, біхевіоризм, гештальтпсихологія, психоаналіз тощо.