Основні області ухвалення рішень в системі товароруху – це обробка замовлень (інформаційне забезпечення), складування товарів, підтримка товарно-матеріальних запасів і транспортування.
Постановка цілей руху товару. В області фізичного переміщення товару одним з основних обмежуючих чинників виступають витрати підприємства на цей процес. У зв'язку зі сказаним можна сформулювати цілі підприємства в області товароруху таким чином:
· максимально можливий рівень забезпечення сервісу постачання товару споживачеві (тобто облік всіх вимог, що пред'являються, до цього процесу з боку споживача);
· мінімально можливі витрати підприємства на фізичне переміщення товарів у часі і просторі;
· максимально можливий рівень забезпечення сервісу постачання при заданому рівні витрат;
· досягнення прийнятного рівня забезпечення сервісу при мінімальних витрат підприємства.
Досягнення мети в першому формулюванні підсилу лише крупним виробникам, що володіють необмеженими можливостями обліку всіх «капризів» споживача. Але і в цьому випадку сумнівна готовність йти на будь-які витрати по збуту «безоглядно» - при такій політиці виробник ніколи і не став би таким, що досягає успіху, а давно б розорився.
Друге формулювання дає більше шансів на успіх, проте покупець має бути абсолютно невимогливим.
Третє і четверте формулювання цілей логістично відображають досягнення деякого «оптимуму» в збутовій діяльності і тому найбільш прийнятні виробником.
Аналіз вимог покупців. Покупців, як правило, цікавлять наступні аспекти товароруху:
o своєчасна доставка товару;
o готовність постачальника задовольнити екстрені запити клієнта;
o акуратне поводження з товаром при виробництві повантажувально-розвантажувальних робіт;
o готовність постачальника приймати назад дефектні товари і швидко замінювати їх;
o готовність постачальника підтримувати товарно-матеріальні запаси заради клієнта.
Окрім самого формулювання вимог споживачів до рівня сервісу в процесі товароруху доцільно з'ясувати і пріоритетність кожної з цих вимог в загальному переліку.
Аналіз конкурентів. На даному етапі ретельно вивчають комплекс пропонованих конкурентами варіантів вирішення «проблем покупця».
Наприклад, конкурент більш широко і повно обслуговує покупців у відповідності з вимогами останніх. Підприємству варто задуматися – чи треба досягати такого ж розмаху (навіть якщо це супроводитиметься значними витратами) або ж запропонувати перелік послуг поскромніше, але за нижчими цінами? Або досягти аналогічного комплексу обслуговування, але вилучати ціну з надбавкою за покриття вищих витрат?
В будь-якому разі слід співвідносити дані можливості через призму стратегії фірми в цілому: її орієнтації на певні сегменти споживачів і рішення, що приймаються, по останніх елементах маркетинг-мікс.
Аналіз збутових витрат. Формулювання цілей руху товару, аналіз вимог покупців і дій конкурентів є основою для розробки рішень, які, в ідеалі, повинні сприяти мінімізації витрат на досягненні поставлених цілей.
Сукупність витрат на функціонування системи руху товару складається з декількох складових:
ЗВ = ВІ + ВС + ВЗ + ВТ ; (4.1)
Де ЗВ – загальні витрати на функціонування системи руху товару, ВІ – витрати на інформаційне
забезпечення, ВС – витрати на складування,
ВЗ – витрати на
підтримку товарно-матеріальних запасів, ВТ – витрати на транспортування.
При виборі системи руху товару необхідно розглянути загальні витрати (ЗВ) різних систем і вибрати ту з них, яка дозволить добитися мінімізації витрат для встановленого рівня обслуговування.
Формування рішень по основних аспектах товароруху. Після постановки цілей в області збуту і проведення аналізу вимог покупців, конкурентів і збутових витрат належить сформулювати стратегії товароруху. Такі стратегії, як створення єдиного керованого ланцюжка цінностей для споживача, підвищення якості виконання всіх операцій на дороги дотримання товару, інформаційну співпрацю між учасниками системи товароруху, підтримка товару впродовж всього життєвого циклу і так далі, можуть надати підприємству істотну конкурентну перевагу. Такі стратегії складно скопіювати конкурентам.
Інформаційне забезпечення. Обслуговування замовників – основна сфера взаємодії підприємства з його клієнтами. Тут розглядаються питання скорочення циклу «замовлення-оплата», тобто питання скорочення часу між здобуттям замовлення, доставкою готової продукції і оплатою. Традиційні дії виробника в цій області охоплюють прийом і коректування замовлення, видачу відповіді на запит про стан замовлення і дозвіл проблем замовника. Останнім часом спостерігається розширене тлумачення функцій виробника: обов'язковий прояв високого професіоналізму при прийомі замовлення і здатність підприємства до гнучкого обслуговування, що відповідає вимогам кожного замовника при мінімальних загальних витратах.
Слід врахувати також ряд проблем, що потребують дозволу в рамках цього блоку:
v формування і розвиток інформаційної мережі замовлень товару;
v автоматизація обробки замовлення;
v інформаційне обслуговування (організація потоків інформації) внутрішніх і суміжних підрозділів підприємства;
v організація комп'ютерних операцій, закупівель, банківських операцій і тому подібне.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.