Політика як соціальне явище. Політологія як система знань про політику, страница 7

1. Загальні:

а) соціологічний, що виясняє залежність політики від суспільства. Досить широко представлений у марксистських трактовках ( політика - це надбудова над ек. базисом і т. д.);

б) нормативний. Передбачає вияснення значення політичних явищ для сусп-ва і особистості. Орієнтований на розробку ідеального політичного устрою та шляхів його втілення;

в) функціональний - це вивчення залежностей, що проявляються в досвіді ( напр. між рівнем економічного розвитку і політичним устроєм, між к-стю політ. партій і виборчою системою);

г) біхевіористський, що претендує на максимальну науковість у політичних дослідженнях і застосування природничонаукових методів;

д) системний, що розглядає політику як складний, цілісний, саморегулятивний механізм;

е) антропологічний, протилежний соціологічному, вивчає обумовленість політики природою людини;

є) порівняльний, базується на співставленні однотипних політичних явищ.

2. Загальнологічні методи (аналіз-синтез, індукція-дедукція та ін.)

3. Методи емпіричних досліджень ( використання статистики, аналіз документів, анкетування, експерименти і т.

Традиційно, аж до кінця ХІХ ст. у політичній науці переважав нормативний підхід і нормативні знання. Головні зусилля були направлені на пошук ідеального політичного устрою. Тому і політичні теорії оцінювались як хороші чи погані, а не з точки зору їх істинності.Нормативні знання і сьогодні є важливою частиною політ. науки, яка дає оцінку політичному устрою, веде пошук найбільш ефективних політ. інститутів, методів управління і способів вирішення конфліктів. Але та частина знань, яка носить нормативний характер не може розглядатись як об’єктивна.Так, наприклад, твердження «демократія - найкраща форма держави» не може вважатися істинним, оскільки його не можна перевірити. Для деяких народів більш прийнятним може бути інший тип держави. Крім того, ця наука включає дискриптивні (описові) та каузальні знання. Перші прдставляють науковий опис реальних явищ та фактів. Сюди входять статистичні дані, результати опитувань, спостережень. Другі розкривають причинно-наслідкові зв’язки між різними соціальними та політичними явищами. Наукові політичні знання систематизують та упорядочують соціальні факти, здатні пояснювати та прогнозувати певні події на основі виявлення політичних закономірностей. До таких закономірностей відносять, наприклад, стійкі зв’язки між виборчою системою і кількістю партій в державі, та ін.

Питання для самостійного вивчення

1. Зміст та особливості політичного життя в сучасній Україні.

2. Функції політичної науки.

Перше питання вивчається за матеріалами періодичних видань – газет, журналів “Політика і час”, Політична думка”, Віче” та ін., друге – за допомогою вказаних підручників.

Питання для самоперевірки

1. Що таке політика?

2. Які визначення політики Вам відомі?

3. Дайте власне визначення політики.

4. На якому етапі розвитку людства з’являється політика?

5. Які причини сприяли виникненню політики?

6. Чому політику характеризують як науку і мистецтво?

7. Якими акторськими якостями повинен володіти політик?

8. У чому специфіка політики?

9. Хто може виступати суб’єктом політики?

10. Дайте характеристику рівнів суб’єктів політики.

11. Назвіть структуру та основні функції політики.