, .
Записуємо характеристичне рівняння й знаходимо характеристичні числа
, .
Тому що одне з характеристичних чисел додатне, то нульове розв'язання заданої системи нестійке.
Приклад 2: Дослідити стійкість збуреного руху
, .
Розв’язання В околиці точки спокою справедливі розкладання Маклорена: , . З огляду на розкладання, система першого наближення запишеться
або .
Записуємо характеристичне рівняння й знаходимо його корені
, , .
Так як, дійсні частини характеристичних чисел від’ємні, то нульове розв'язання нелінійної системи асимптотично стійке.
Приклад 3. Дослідити стійкість нелінійної системи
, .
Розв’язання. Система першого наближення
,
вирішуємо характеристичне рівняння
, , .
Тому що дійсні частини характеристичних чисел дорівнюють нулю, то в цьому випадку по рівняннях першого наближення не можна судити про стійкість нульового розв'язання нелінійної системи.
Розглянемо деякий збурений стаціонарний рух
(3.56)
де функції неперервні в області , де - деяка постійна й допускає єдине розв'язання системи (3.56) для будь-яких початкових умов й у силу стаціонарності руху не залежить явно від .
Так як аналітичне розв'язання системи (3.56), як правило, одержати неможливо, основним методом дослідження стійкості руху системи є другий (прямій) метод Ляпунова. Відповідно до цього методу введемо в розгляд дійсні функції , де - варіації, визначені в деякій околиці точки рівноваги
, (3.57)
однозначні й неперервні разом зі своїми першими частинними похідними в цій околиці й рівноваги, що звертаються в нуль у точці
. (3.58)
Введемо деякі поняття щодо цих функцій.
Означення 1. Функція називається знаковизначеною (від’ємною визначеною або додатною – визначеною), якщо вона за умови (3.57) ( - досить мале додатне число) може приймати значення тільки одного визначеного знака й звертається в нуль тільки при .
Означення 2. Функція називається знакопостійною (додатної або невід’ємної), якщо вона в області (3.57) може приймати значення тільки одного визначеного знака, але може звертатися в нуль і при .
Означення 3. Функція називається знакозмінної, якщо вона не є ні знаковизначеною, ні знакопостійною, і, отже, як би не було мало число , і може приймати в області (3.57) як додатні, так і від’ємні значення.
У теорії стійкості вивчається поведінка функції уздовж фазових траєкторій досліджуваної системи диференціальних рівнянь для того, щоб на основі такого вивчення зробити висновок про стійкість і нестійкість траєкторій. Функції , що мають указане вище призначення, називають звичайно функціями Ляпунова. Розглянемо найпростіші приклади таких функцій.
Приклад 1. Розглянемо функцію . У будь-якій точці відмінної від початку координат вона приймає тільки додатні значення й звертається в нуль при . Отже, розглянута функція є додатною визначеною.
Приклад 2. Функція від’ємних значень не приймає, але в нуль звертається не тільки в точці , але й у всіх точках прямій (поверхня торкається площини по прямій ). Отже, ця функція знакопостійна (додатна), але не знаковизначена.
Приклад 3. Функція буде очевидно знакозмінною.
Розглянемо функцію Ляпунова . Її аргументи , будучи варіаціями, являють собою функції , що задовольняють рівнянням збуреного руху (3.56), де
, (3.59)
Але тоді буде складною функцією часу .
Ознака 1. Повна похідна за часом функції Ляпунова в точці рівноваги дорівнює нулю.
Дійсно, використовуючи правило диференціювання складної функції й рівняння (3.56), знаходимо
. (3.60)
Звідси в силу (3.59)одержуємо
(3.61)
Ознака 2. Нехай - безперечно додатна функція й – від’ємний параметр. Тоді поверхня
(3.62)
замкнута й містить усередині себе початок координат.
Уважаемый посетитель!
Чтобы распечатать файл, скачайте его (в формате Word).
Ссылка на скачивание - внизу страницы.